Команда автоматичної міжпланетної станції New Horizons показала перший знімок об'єкта Поясу Койпера 2014 MU69 або Ультіма Туле, отриманий під час близького прольоту 1 січня 2019 року. Він схожий на сніговика, складеного з двох червонуватих сфер - більшої і меншої за розміром. Трансляція брифінгу велася на сайті NASA, інформує Ukr.Media.
Судячи зі знімків, об'єкт відноситься до числа так званих «контактних подвійних систем», які формуються в результаті повільного зближення двох невеликих тіл (у разі 2014 MU69 ці тіла отримали позначення «Ультима» і «Туле»). Врешті-решт вони стикаються і злипаються, утворюючи гантелеобразний об'єкт. Схожу форму має ядро комети 67P/Чурюмова-Герасименко. Виявилося, що попередні оцінки розмірів і форми об'єкта, отримані на основі наземних спостережень за трьома подіями транзиту 2014 MU69 по диску далеких зірок, виявилися досить точними.
New Horizons - перший космічний апарат, який пролетів повз Плутон на близькій відстані. Завдяки зібраним за кілька днів даним астрономи дізналися, що на Плутоні є криовулкани, льодовики, гірські ланцюги і ознаки підповерхневого океану, а також вперше побачили його супутники Харон, Никту, Гідру і Кербер в деталях. Після прольоту в 2015 році керівництво місії вирішило в період з 2016 по 2021 рік дослідити пояс Койпера, який розташований на відстані 30-55 астрономічних одиниць від Сонця і містить тіла, що залишилися після формування Сонячної системи.
Основною метою досліджень став об'єкт 2014 MU69 або Ультіма Туле (Ultima Thule - назву було дано на честь міфічного острова на півночі Європи в древній і середньовічній літературі і картографії). Це транснептуновий об'єкт пояса Койпера, який здійснює один оберт навколо Сонця за 295 років. Станція зробила 140-секундний проліт повз 2014 MU69 1 січня 2019 року, 05:33 за Гринвічем, мінімальна відстань до об'єкта склала близько 3500 кілометрів.
Нові знімки, на яких добре видно форма об'єкта, зроблені приблизно за годину до максимального зближення з дистанції в 27 тисяч кілометрів. «Сніговик» має у висоту близько 31 кілометр. Велика сфера (її назвали «Ультіма») має 19 кілометрів у поперечнику, менша («Туле») - 12 кілометрів. Вчені вважають, що вони зблизилися і з'єдналися в самому початку формування Сонячної системи, приблизно 4,5 мільярда років тому, причому швидкість їх зіткнення була такою, що машина при ДТП на такій швидкості могла б лише пом'яти бампер. В місці контакту видно «шия» з відносно світлою поверхнею, що може вказувати на «молоду» речовину. Період обертання об'єкта становить близько 15 годин.
Червонуватий відтінок об'єкта нагадує схожі за забарвленням області, виявлені на північному полюсі Харона (регіон Мордор) і на Плутоні. Там червонуватий колір поверхні пояснювали наявністю складних органічних молекул, так званих толінів. Проте в тому випадку мова йшла про осадження на Хароні метану та азоту з атмосфери Плутона, які під дією ультрафіолетового випромінювання перетворювалися в більш складну органіку. Цей сценарій не міг реалізуватися на Ультімі Туле, але, як зазначили вчені під час прес-конференції, існує безліч інших варіантів, які могли б пояснити червонувате забарвлення об'єкта.
