Траєкторія руху птахів при сплаві по воді визначається перебігом, який можна використовувати для збору даних про його особливості. З'ясували це іспанські вчені. Вони оснастили GPS-трекерами середземноморських буревісників, що мешкають в Балеарському морі, і порівняли дані про їх пересування по воді зі супутниковими даними про зміни течій.
Морські тварини використовуються для отримання кліматичних даних вже досить довгий час. Раніше вчені використовували GPS-датчики для визначення траєкторій перельоту декількох видів птахів, показавши, що отримані таким чином дані про зміну швидкості птахів можуть точніше розповісти про морські вітри, ніж дані з супутника, інформує Ukr.Media.
Всі подібні дослідження, однак, зосереджені на аналізі польотів птахів і їх поведінці при пошуку їжі. Зв'язок між сплавом птахів морською поверхнею (або «рафтингом») і природними явищами вивчена погано: передбачається, однак, що пересування птахів під час спокійного сплаву морськими водами може багато розповісти про течії.
Зайнятися вивченням цього взаємозв'язку вирішили біологи під керівництвом Антоніо Санчеза Романа (Antonio Sánchez Román) з іспанського Середземноморського інституту перспективних досліджень. Для цього вони порівняли дані про морські течії в Балеарському морі, отримані з супутника, з даними про сплави 75 середземноморських буревісників в період з 2007 по 2012 роки. Всього вченим вдалося зареєструвати 405 випадків подібних сплавів. У 85% усіх описаних випадків такі сплави тривали від 3 до 6 годин, а в інших 15% досягали 10 годин.
Вчені з'ясували, що у 76% зареєстрованих випадків траєкторія руху буревісників корелює з рухом води в поверхневому шарі і екманівською спіраллю (напрям руху по воді з віддаленням від кордону), викликаними потоками повітря. У 59% випадків напрямку руху буревісників були безпосередньо пов'язані з напрямком поверхневих течій (течій на глибині менше 15 метрів).
На підставі отриманих даних автори прийшли до висновку, що середземноморські буревісники при пасивному сплаві морськими водами слідують змінам напрямку течіям, викликаних силою вітру, тому дані про їх пересування можна використовувати для аналізу самих течій.
Найчастіше GPS-трекери використовуються для вивчення поведінки тварин в дикій природі. Наприклад, у 2017 році біологи оснастили маячками акул для того, щоб простежити, як їх поява впливає на зміну рівня стресу морських котиків.
