Жила зона подвійних зірок здатна розтягуватися

Це можливо, якщо два світила підійдуть близько один до одного.

Астрономи прийшли до висновку, що жила зона навколо подвійних зірок може розтягнутися, якщо два світила підійдуть близько один до одного. Така подія може відбутися в результаті зближення з другою, третьою зіркою, що може бути частим явищем в областях активного зореутворення, повідомляється в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, інформує Ukr.Media.

Жилою зоною називають область в космосі з найбільш сприятливими умовами для існування життя. Планета, орбіта якої лежить всередині цієї зони, може містити на своїй поверхні рідку воду - найважливіша речовина для організмів на Землі. При цьому існують і інші фактори, які грають велику роль при оцінці життєпридатності планети, наприклад активність зірки, наявність щільної атмосфери, хімічна різноманітність і так далі. Однак можливість існування води в рідкому вигляді сьогодні вважається основною умовою.

Розрахувати зони населеності для таких зірок-одинаків, як наше Сонце, досить просто, проте учені припускають, що близько 85 відсотків світил можуть входити до складу подвійних або кратних систем. У минулому астрономи підтвердили, що навколо таких зірок теж народжуються планети - наприклад, як показують спостереження, вони можуть обертатися навколо головного компонента (їх відносять до S-типу, від слова satellite - супутник). У цьому випадку у кожного з світил буде своя зона населеності, і вчені вважають, що в деяких випадках ці зони можуть зливатися і навіть розширюватися.

Зокрема, це може статися, якщо орбіта однієї із зірок подвійної системи стане більш витягнутою в результаті гравітаційної взаємодії з іншим світилом. Бетані Вуттон (Bethany Wootton) і Річард Паркер (Richard Parker) з Університету Шеффілда припускають, що такі події можуть часто траплятися в густонаселених областях активного зореутворення. Щоб перевірити свою гіпотезу дослідники провели комп'ютерну симуляцію, в якій розглянули, як часто будуть відбуватися зближення небесних тіл, яким чином вони будуть взаємодіяти між собою і як це вплине на зони населеності.

Дослідники побудували кілька моделей областей активного зореутворення, отримавши в кінцевому підсумку 4745 подвійних систем. Приблизно в 20 відсотках випадків орбіти зірок, що знаходилися на відстані 5-10 астрономічних одиниць один від одного, змінювалися таким чином, що жилі зони небесних тіл або накладалися один на одного, або збільшувалися. Крім того, Вуттон і Паркер виявили, що 31 системі населені зони і збільшувалися, і накладалися один на одного. У більшості випадків це відбувалося під час периастрона, тобто в момент максимального зближення світил, але астрономам вдалося отримати два випадки, коли жилі зони накладалися один на одного, навіть якщо зірки перебували у найвіддаленіших точках один від одного.

Розрахунки дослідників показують, що планети, розташовані в межах населених зон таких систем, можуть бути стабільними. З іншої сторони, орбіти самих зірок, найімовірніше, будуть надалі розвиватися, а області активного зореутворення не вважаються сприятливими для зародження життя. У майбутньому астрономи мають намір провести додаткові симуляції, які допоможуть зрозуміти, чи переважають негативні процеси, які відбуваються з молодою зіркою, позитивні процеси.

Іноді планети можуть бути непридатні для життя, навіть незважаючи на те, що знаходяться в зоні населеності. Наприклад, у 2017 році дослідники виявили систему TRAPPIST-1, де відразу три землеподібні планети в потенційно населеній зоні. Проте пізніше вчені прийшли до висновку, що активність головної зірки - червоного карлика - швидше за все зробить планети «стерильними», а близькість до них спровокує сильну вулканічну активність, щонайменше, на одній з них.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають