Вчені, завдяки дослідженню кілець дерев, дізналися про зміни клімату з 1900 року

Провівши дослідження деревних кілець, що утворюються протягом століть, вчені виявили докази того, що збільшення кількості парникових газів, вироблених людиною, чинило вплив на посухи по всьому світу ще в 1900 році, інформує Ukr.Media.

Нове, перше у своєму роді дослідження вчених Інституту Землі Колумбійського університету багато в чому підтверджує те, що показували кліматичні моделі. Дослідження деревного кільця, яке пов'язане з вологістю ґрунту, разом з кліматичними моделями дає вченим впевненість в тому, що комп'ютерні моделі вірні.

«Ці реконструкції деревного кільця дозволяють нам повернутися в минуле і отримати картину глобальних умов посухи за сотні років до промислової революції», — сказала Кейт Марвел, провідний автор дослідження.

Вчені давно передбачали, що по мірі глобального потепління деякі регіони світу, такі як південний захід США, стануть сухішими, у той час як інші області стануть більш вологими. Аналіз даних кілець дерев виділяє три періоди за останні 120 років, під час яких вплив людини на посуху так чи інакше очевидний. Перший — з 1900 по 1949 рік (тоді в області від Австралії до Середземного моря було сухіше, а в інших місцях, навпаки, більш волого). Наступний період, з 1950 по 1975 рік, більш похмурий, хоча кільця дерев знову відповідають кліматичним моделям. Дослідження припускає, що аерозолі (частки вихлопних газів автомобілів і сліди спалювання викопного палива) були настільки рясними до появи заходів щодо боротьби із забрудненням, що блокували сонячне світло і таким чином охолоджували планету.

В останній період, з 1981 по 2017 рік, знову проявився вплив людини на посуху і вологість. В дослідженні робиться висновок, що цей сигнал «ймовірно, буде посилюватися у найближчі кілька десятиліть» і що «наслідки цієї посухи на великій території Північної Америки і Євразії, ймовірно, будуть серйозними».

Дослідження ґрунтувалося на серії «атласів посухи», які містять дані про кільця дерев з усього світу за останні два тисячоліття. Атласи були зібрані в основному Едвардом Куком, вченим із Земної обсерваторії Ламонт-Догерті в Колумбії і батьком Бенджаміна Кука, одного зі співавторів дослідження.

«Дерева реагують на температуру і наявність або відсутність опадів, — йдеться в статті, — тому вони дають можливість робити ці спостереження».