Цей висновок може мати далекосяжні наслідки, інформує Ukr.Media.
Попри всі докладені сили, сучасна наука поки не здатна різко підвищити тривалість життя, а багато вчених робить акцент на «біологічному ліміті», який обмежує і буде обмежувати час життя. Однак нове дослідження може змусити переглянути деякі попередні висновки. Відомості про нього представлені в EurekAlert!
Доктор медичних наук Клас Уолестед (Claes Wahlestedt) з Медичної школи Університету Майамі (США) розглянув у своїй роботі «Молекулярні шляхи, пов'язані з довголіттям, які залежать від середнього віку» аспекти, пов'язані з часом, коли людський організм перестає протистояти старінню. Працюючи з іншими фахівцями, він прийшов до висновку, що ключові молекулярні програми, що сприяють довголіттю, не тривають довше середніх років.
«Вже понад десять років ясно, що ключові біохімічні механізми регулюють тривалість життя дрібних тварин, таких як хробаки, мухи і миші, але не було виявлено, що ці механізми мають місце у людей», — говорить доктор Уолестед. «У цьому міжнародному клінічному і геномному дослідженні ми вперше повідомляємо, що люди використовують ті ж самі біохімічні шляхи під час старіння. Дивно, однак, що люди перестають використовувати ці механізми, починаючи з 50 років. Отже, те, як довго і наскільки «жорстко» кожна людина регулює ці процеси, може вплинути на тривалість її життя», — зазначає дослідник.
Відкриття було зроблено завдяки новому аналізу експресії генів — процесу, під час якого спадкова інформація від гена перетворюється на функціональний продукт — РНК або білок. Проблемою для людини, на думку Уолестеда, є механізм роботи білка Мішень рапаміцина ссавців (TOR), контролює процеси, що мають фундаментальне значення для організму, — ріст і виживання клітин, їх міграцію і метаболізм. Корінна причина, ймовірно, полягає в тому, що еволюція не підготувала людину до настільки довгого життя, тому механізми боротьби зі старінням після середніх років починають давати збій».
Отримані висновки можуть дозволити більш ефективно протистояти руйнівним процесам, пов'язаним зі старінням. Втім, все не так просто, як може здатися на перший погляд. «Наше дослідження показало, що складність регуляції програм старіння у людей може бути набагато вище, ніж в інших видів», — говорить доктор Уолестед.
