У дослідженні вчених з університетів Пенсільванії, Меріленду та Інституту вивчення історії людини товариства Макса Планка розглядається, як життєдіяльність стародавніх культур впливала на навколишнє середовище. Про те, що людство загрожує життю планети, агресивно змінюючи середовище під свої потреби, заговорили порівняно недавно, так що може здатися, ніби це виключно проблема сучасності. Робота, опублікована в Science, показує, що цій біді вже кілька тисяч років, інформує Ukr.Media.
Дослідження входить в проєкт ArchaeoGLOBE, який збирає інформацію про те, як змінюється з часом землекористування в експертів з 146 регіонів по всьому світу. Дані охоплюють часовий проміжок приблизно за 10 тисяч років, від мисливців і збирачів до промислової революції, аж до 1850 року. За словами вчених, господарювання древньої людини не було таким «непомітним» для навколишнього середовища і ідилічним, як ми уявляли. Дванадцять тисяч років тому людина ще здобувала собі їжу полюванням і збиральництвом, впливаючи на навколишнє середовище приблизно тими ж способами, що і більшість інших видів. «А три тисячі років тому ми вже бачимо людей, які займаються дійсно агресивним сільським господарством у багатьох частинах земної кулі», — говорить автор дослідження Гері Фейнман з Філдовського музею природної історії. Фактично між цими двома точками в часі відбувається зміна взаємодії людини і природи. Люди опиняються на шляху, який сьогодні привів нас до всіх існуючих екологічних проблем, спричинених нашою діяльністю.
Вже тоді люди вирубують ліси для оранки полів, одомашнюють тварин і масово винищують хижаків, а скотарі змінюють навколишнє середовище під випас. Темпи змін в різних частинах Землі були нерівномірними, однак дослідження показує, що вони відбувалися по всій планеті. До того ж, попри відносно невелику чисельність людей, методи сільського господарства часто були екстенсивними, що призводило до великих втрат площ природного середовища. У результаті через якийсь час цивілізації стикалися з втратою лісів, нестачею води і несприятливими умовами життя. Карти, складені вченими, показують, що сліди давніх змін природного ландшафту видно досі — через тисячі років.
