Археологи визначили раціон древнього немовляти по слідах органіки всередині посудин, знайдених в могилі.

Загалом-то, це і передбачалося раніше. Але одна справа припускати, а інша — довести. Саме це і зробили археологи, які провели аналіз кількох керамічних посудин, знайдених в стародавньому похованні в Німеччині, інформує Ukr.Media.

Близько 2500 років тому на території сучасної Баварії була похована маленька дитина. Бронзовий браслет прикрашав її зап'ястя, а біля ніг стояв маленький керамічний посуд. У тому ж похованні знайшовся ще один такий же цілий і фрагменти третього, який два з половиною тисячоліття тому, ймовірно, теж був цілим, але за минулі століття зруйнувався.

Весь посуд мав характерний бічний патрубок, явно призначений для використання найменшими їдцями, які ще не вміли пити через край. Схожі посудини з'явилися в Європі близько 5500 тисяч років тому і швидко розповсюджувалися по континенту. До кінця бронзового століття вони були повсюдно.

Вчені спробували проаналізувати відкладення всередині двох цілих посудин і на черепках третього. Обидві посудини, які збереглися, мають діаметр близько 50 мм і широку горловину, що полегшило взяття зразків.

Дослідники виявили, що сліди органічних речовин містять велику кількість тваринних жирів того типу, який типовий для давніх слідів молока.

Також були виявлені більш короткі ланцюги жирних кислот. Вони не зовсім звичайні в стародавньому глиняному посуді і, мабуть, є ознаками того, що вживане молоко, ймовірно, було свіжим, а не кип'яченим.

Подальший аналіз вмісту показав, що в одній з двох цілих посудин і в розбитій ймовірно перебувало молоко жуйних тварин, начебто коров'яче або козяче. У другій цілій посудині ймовірно було людське молоко або, як дещо незвичний для наших днів варіант, свиняче.

«Виявлення цих трьох явно спеціалізованих посудин в дитячій могилі в поєднанні з результатами хімічного аналізу переконливо вказує на те, що ці ємності використовувалися для годівлі тваринним молоком немовлят (замість грудного молока) або дітей під час відлучення від грудей», — підсумовують дослідники.