Різниця в середньому складає близько 0,4 року.

Норвезькі фахівці розповіли, що на МРТ мозок тих, хто народжував в середньому виглядає молодше, ніж у тих, хто не родив. До такого висновку вони прийшли, вивчивши скани мозку понад 12 тисяч жінок. Різниця була невелика — всього кілька місяців, однак цього виявилося досить, щоб нейромережа визначила, народжувала жінка чи ні, з того, як співвідносилися між собою її біологічний МРТ-вік і хронологічний. Робота опублікована в журналі Proceedings of National Academy of Sciences, інформує Ukr.Media.

Протягом вагітності організм жінки адаптується під потреби плода — у тому числі економить на роботі мозку. В цей період і у людини, і в інших ссавців виявляється пригальмований нейрогенез і зниження об'єму мозку. Після пологів нейрогенез посилюється і мозкові структури повертаються до вихідного стану. Можна припустити, що ці зміни не минають безслідно і позначаються на подальшій роботі мозку, в тому числі і на темпах старіння.

Анн-Марі де Ланж (Ann-Marie de Lange) і її колеги з Університету Осло і Оксфорда виконали велику роботу з пошуку слідів вагітності в мозку. Вони зібрали МРТ-скани у 12021 жінок з британської бази даних UK Biobank і навчили нейромережу визначати за ними біологічний вік мозку. Під біологічним віком тут варто розуміти не календарний вік, а статистичний: спочатку виявляють основні ознаки в будові мозку, характерні для різного віку, а потім МРТ-скани кожної конкретної людини порівнюють з її середньостатистичними однолітками.

Після цього дослідники зіставили різницю між біологічним і хронологічним віком мозку і кількістю дітей у жінки. Вони виявили, що нейромережа може певно відрізнити народжуючих жінок від бездітних: у перших мозок в середньому на 0,4 роки молодший, ніж «за паспортом». Причому ця різниця залежала від кількості дітей: вона склала 0,4 у жінок з однією дитиною, 0,5 — з двома дітьми, 0,75 — з трьома і так далі.

Щоб перевірити, що ніякі інші фактори не можуть впливати на їх результати, автори дослідження знову звернулися до даних UK Biobank. Вони вивчили геноми ще 271312 жінок і побудували модель полігенної оцінки ризику для кількості дітей: тобто визначили набір генів, які дозволяють з тією чи іншою точністю передбачити, скільки разів народить їх носій. Потім вчені оцінили генетичний ризик для своєї вихідної вибірки жінок і виключили його вплив у своїх розрахунках. Тим не менш, модель продовжила передбачати вік мозку незалежно від генетичних факторів.

Як саме вагітність і пологи впливають на подальше старіння мозку, досі незрозуміло. Дослідження норвезьких учених вийшло швидше наглядовим, жодних висновків про причини відмінностей між тими, хто народжував і бездітними жінками на його основі зробити неможливо. Автори висувають кілька припущень. Можливо, наприклад, справа в пом'якшенні імунної відповіді: під час вагітності організму матері доводиться регулювати активність імунних клітин, щоб не нашкодити плоду. Або ж так може проявлятися ефект стовбурових клітин плоду, які поселяються в материнській крові та червоному кістковому мозку. А може бути, це наслідок змін в гормональному фоні протягом вагітності та пологів.

Втім, дослідники відзначають, що омолоджуючий ефект поступово знижується залежно від кількості дітей: після 5-ї дитини відмінності стають менш вираженими. Схожу тенденцію вчені помічали й в суміжних областях: наприклад, після 5-ї дитини у жінок зростає ризик розвитку хвороби Альцгеймера, а мінімум смертності припадає на тих, у кого троє чи четверо дітей.