Вченими знайдений ще один факт, що динозаврів погубив астероїд. Справжню причину вимирання динозаврів знайшли в океані.

Вчені знайшли нове підтвердження того, що причиною масового вимирання динозаврів стало падіння на Землю великого астероїда, інформує Ukr.Media.

Досліджуючи вапняні раковини морських водоростей форамініфер, вчені виявили, що кислотне середовище в океані на межі крейдяного і палеогенового періодів раптово змінилося. На думку фахівців, виверження вулканів та інші «земні» природні катаклізми не могли послужити причиною таких різких змін.

Вчені повідомляють, що катастрофа сталася близько 65 мільйонів років тому, коли на нашій планеті загинуло щонайменше дві третини динозаврів, які жили в той період, та інших морських та наземних організмів. Згідно з найбільш вірогідною версією, причиною масового вимирання стало падіння астероїда діаметром близько 10 кілометрів, в результаті чого утворився кратер Чіксулуб на півострові Юкатан в Центральній Америці.

Існують також припущення, що екосистеми перебували в пригніченому стані із-за підвищеної вулканічної активності в кінці крейдяного періоду, що призвело до поступової їх деградації.

Вчені-геологи з Потсдамського центру наук про Землю імені Гельмгольца (Німеччина) вирішили знайти справжню причину масової загибелі живих істот. Вони підтвердили теорію про активізацію вулканічних процесів на межі крейди і палеогену, що призвело до насичення атмосфери вуглекислим газом і закисленням океану, яке стало причиною вимирання більшості морських видів, не здатних створювати вапняні раковини і скелети в кислому середовищі. Але у випадку закислення із-за вулканів процес мав відбуватися поступово, а при падінні великого метеорита — різко і раптово.

Вивчивши скам'янілості, одержані в результаті буріння глибоководних свердловин, дослідники простежили динаміку закислення океану за вапняними оболонками водоростей форамініфер. Вчені відзначили, що межа між відкладами крейдового і палеогенового періодів по всій планеті виявляється дуже чітко — у вигляді тонкого шару, насиченого іридієм, який був принесений астероїдом.

У відкладеннях, що лежать нижче цього шару, ознак закислення немає, а відразу над ним виявлені ознаки істотного підвищення кислотності океану, що свідчить про різку його зміну, пов'язану, по всій видимості, з падінням космічного тіла.

На відновлення середовища Світового океану знадобилося кілька мільйонів років, перш ніж організми, що володіють вапняними скелетами, знову поширилися по нашій планеті.