Оріньяцька культура вперше з'явилася в Європі близько 43 000 років тому.

Нові геохімічні дослідження свідчать про те, що неандертальці вміли добувати вогонь. Вважається, що це вміння було притаманне виключно виду Homo Sapiens, що і дозволило нам виживати і розвиватися. А неандертальці без власного вогню вимерли. Але ні — їх згубило щось інше, інформує Ukr.Media.

Як показало нове дослідження, в Scientific Reports, неандертальці теж вміли розводити вогонь. Використовуючи вуглеводневий та ізотопний аналіз, вчені з Університету Коннектикуту довели, що деякі неандертальці, які використовували вогонь, не могли добути його під час лісових пожеж, а значить єдиним можливим способом для них отримати вогонь залишається самостійне розведення.

«Передбачалося, що самостійне розведення вогню є досягненням людини розумної, але тепер ми знаємо, що його могли розводити і інші стародавні люди, такі як неандертальці. Так що, можливо, ми не такі особливі», — говорить співавтор нового дослідження та доцент антропології Університету Коннектикуту Даніель Адлер.

Ми знаємо, що неандертальці використовували вогонь. Про це свідчать археологічні дослідження, під час яких були виявлені залишки вогнищ та обвуглені кістки тварин. Існують також докази того, що неандертальці мали необхідні матеріали для розведення вогню — шматки діоксиду марганцю (частки цього матеріалу можуть займатися при більш низьких температурах, ніж інші матеріали). Але у Франції появу вогню у неандертальців пояснюють лісовими пожежами, викликаними ударами блискавок. Це дозволяє стверджувати, що неандертальці не могли розводити вогонь самостійно.

В рамках нового дослідження Даніель Адлер і його колеги намагалися перевірити цю гіпотезу, тобто визначити, чи дійсно використання вогню неандертальцями обумовлено тільки природними пожежами.

Важливим компонентом цього дослідження є поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ). Вони вивільняються при спалюванні органічних матеріалів, і можуть багато розповісти археологам. ПАВ бувають двох видів: легкі і важкі. Легкі переносяться на величезні відстані, в той час як важкі залишаються на місці багаття. У ході дослідження вчені проаналізували легкі ПАВ, знайдені в знаменитій неандертальській печері Лусакерт у Вірменії, і важкі ПАВ, виявлені поза печери, які доводять наявність лісових пожеж. Вчені також вивчили ізотопи скам'янілих рослин, щоб визначити, яким був клімат в ті часи.

Всього було проаналізовано 18 осадових шарів печери Лусакерт, що розповідають історію періоду від 60 000 до 40 000 років до нашої ери. Важкі ПАВ, знайдені в цих шарах, поряд з іншими археологічними даними, вказують на постійну наявність вогню в печері. Однак у той же період часу пожежі за межами печери були рідкісним явищем. Більш того, ізотопні дані не вказують на сприятливі для виникнення пожеж умови, на зразок посухи. Це дозволяє поставити під сумнів гіпотезу про те, що неандертальці використовували виключно вогонь лісових пожеж. Нові дані вказують на самостійне розведення вогню цими давніми людьми.

Те, що неандертальці могли розпалювати вогонь, говорить про їхню здатність мислити абстрактно. Про це свідчать і наскальні малюнки. Вони виготовляли різноманітні знаряддя і навіть клей. Тобто неандертальці були досить винахідливі й працьовиті. Більше того, їм вдалося виживати в Євразії протягом 360 000 років. Якщо раніше їх вимирання можна було пояснити невмінням самостійно розводити вогонь, то тепер вченим доведеться шукати нові причини зникнення цілого виду людей.