Стародавні римляни користувались косметичками у вигляді раковин

Вчені з Історико-художньої та археологічної ради міста Меріда, Університету Гранади та Інституту культурної спадщини Іспанії проаналізували вміст раковини, знайденої в похованні I століття в Іспанії, і прийшли до висновку, що її використовували для зберігання косметики, інформує Ukr.Media.

Раковина була виявлена у 2000 році під час розкопок у місті Меріда, яке в римську епоху було столицею провінції Лузітанія і мало назву Augusta Emerita. За північно-східними воротами міста, уздовж дороги, що веде в інше римське поселення — Colonia Metellinensis (сучасний Медельїн), за античною традицією було кладовище. Археологи знайшли шість поховань. Одне з них являло собою прямокутну могилу, усередині якої знаходилися залишки кремованого тіла і похоронного ложа. Поверх шару попелу розміщувалися похоронні дари: дві керамічні посудини місцевого виробництва, скляна ваза, чотири невеликих скляних унгентарія (флакони для зберігання олії, пахощів або ліків), а також дві стулки раковини.

Огляд показав, що раковина належить до виду великих гребінців (Pecten maximus) — їстівного молюску, поширеного в північній Атлантиці від Норвегії до острова Мадейра. В обох стулках збереглися зроблені людьми отвори, куди простромлювалась нитка, що скріпляла їх. Все це вказувало на те, що раковина використовувалася в якості посудини або скриньки. Подібні посудини відомі під назвою «піксида». У них, зазвичай, зберігали порошки, косметику, прянощі або мазі. Спочатку піксиди вирізували з дерева (їх назва походить від грецької назви самшиту), потім з'явилися піксиди з кераміки, металу, слонової кістки та інших матеріалів.

Між стулками черепашки, середина якої була заповнена землею, знайшлися фрагменти срібної нитки, що служила для з'єднання стулок, і маленька довгаста грудка яскраво-рожевого відтінку. Використовуючи рентгеноструктурний і спектрографічний аналіз, вчені встановили, що ця речовина являє собою барвник, який додавався з коренів рослини марени та відомий під назвою «крапп». Для макіяжу римської епохи це досить рідкісний варіант, який римлянки значно частіше застосовували як мінеральні пігменти. Вчені відзначають, що барвник з марени давав набагато більш рожевий колір шкіри обличчя, ніж мінеральні рум'яна, що мали оранжевий відтінок.

Використання стулок раковин як футляра для косметики має дуже давню історію. Найдавніші раковини зі слідами косметичних пігментів були знайдені під час розкопок міста Ура в Месопотамії та датуються приблизно 2500 р. до н. е. В Римській імперії були не тільки раковини-косметички, але і футляри для косметики з інших матеріалів (бурштину, кістки, скла, металу), зроблені у формі раковин.