Синдром руйнування бджолиних сімей губить величезну кількість медоносних бджіл. Все це позначається на глобальних екосистемах та сільському господарстві. Дослідники з Техаського університету в Остіні придумали, як вирішити цю проблему за допомогою генетично модифікованих бактерій, інформує Ukr.Media.
Пояснимо, що синдром руйнування бджолиних сімей полягає в тому, що робочі особини комах назавжди покидають вулики і залишають маток, запаси їжі і бджіл-годувальниць. Винуватцями такого явища вважаються паразитичні кліщі роду Varroa і вірус деформації крила.
Перші істоти чіпляються за спини бджіл і харчуються їх жировим тілом, в результаті чого комахи сильно слабшають.
Кліщі також можуть передавати вищезгаданий вірус деформації крила. Як випливає з назви, інфіковані бджоли перестають літати, що робить їх безпорадними.
В останні роки вчені, які вивчають мікробіоту (сукупність бактерій та інших мікроорганізмів) кишечника, з'ясували, що вона чимало впливає на наш організм. Кишкові бактерії відіграють роль у розвитку ожиріння, діабету, хвороби Альцгеймера, депресії і навіть шизофренії. Більш того, недавно вчені пов'язали тип особистості людини з її кишковими бактеріями.
Неважко здогадатися, що у бджіл є свої власні мікроби. З цієї причини фахівці припустили, що ці організми можуть допомогти впоратися з синдромом руйнування бджолиних сімей. З цією метою вони генетично модифікували бактерію під назвою Snodgrassella alvi і створили два її різні штами. Один з них покликаний зміцнити імунну систему бджіл, що допоможе їм ефективно боротися з вірусом деформації крила. А другий штам спрямований проти кліщів: він повинен налаштовувати їх імунну систему проти самих себе і тим самим знищувати шкідників.
В ході випробувань вчені впроваджували штами модифікованих бактерій в колонію бджіл, уражених кліщем і вірусом, і спостерігали за ними протягом десяти днів.
Після впливу ГМ-бактерій бджоли з колоній, уражених вірусом, мали на 36,5% більше шансів вижити протягом всього періоду спостереження. Комахи ж з контрольної групи вмирали частіше.
Другий штам також показав свою ефективність: в колонії, підданій ГМ-бактеріям, шанси загибелі кліщів були на 70% нижчі, ніж у контрольній бджолиній сім'ї.
"Це перший випадок, коли комусь вдалося поліпшити здоров'я бджіл за допомогою генної інженерії їх мікробіоти", — відзначає перший автор роботи Шон Леонард (Sean Leonard).
На думку вчених, створений ними метод є багатообіцяльним і його можна широко застосовувати в майбутньому. Існує відносно невеликий ризик того, що модифіковані організми проникнуть в дику природу, оскільки бактерії є унікальними для мікробіоти бджоли. Втім, дослідники мають намір провести всі необхідні роботи, щоб забезпечити безпеку свого методу.
