Вчені розгадали загадку, над якою б'ються перше десятиліття — загадку походження величезних покладів льоду з CO2 і води, що вистилають південний полюс Марса, інформує Ukr.Media.
Одна з основних гіпотез полягала в тому, що під час коливань осі Червоної планети стосовно Сонця шари водяної пари і CO2 намерзали один на одного. За допомогою комп'ютерного моделювання астрономи імітували цей процес і результат підтвердив їх припущення.
Крижана шапка на південному полюсі Марса, за оцінками фахівців, тягнеться на кілометр в глибину і містить стільки ж CO2, скільки спостерігається у всій атмосфері планети на сьогодні. Її незвичайна шарувата структура — це результат низки чинників, які й привели до утворення льоду. Пітер Бюлер, планетолог з Лабораторії реактивного руху NASA, був здивований результатами моделювання. «Зазвичай не очікуєш, що результати комп'ютерної симуляції будуть так добре відповідати реальності. Навіть товщина шарів моделі узгоджується з радіолокаційними вимірами, зробленими за допомогою супутників», зазначає він.
Насправді, ніякої крижаної шапки на південному полюсі просто не повинно бути. Річ у тому, що водяний лід набагато більш термічно стабільний, ніж заморожений CO2, а тому вчені думали, що, опинившись під водою, останній почне руйнуватися.
Але, згідно з моделлю, завадили цьому три фактори: зміна нахилу Марса при обертанні навколо Сонця, відмінності в способі відбивання цих двох типів льоду сонячним світлом і зміна атмосферного тиску, яка відбувається, коли лід СО2 перетворюється в газ.
В результаті коливань по осі планети змінювалася кількість сонячного світла, що досягає полюса. В результаті, в один час року там утворювався лід з вуглекислого газу, а з поверненням світила він починав руйнуватися. Однак разом з CO2 замерзала і водяна пара в атмосфері, покриваючи собою менш стійкий лід. Так тривало приблизно 510 000 років.
Ми часто пишемо про те, що лід — це справжня кріокамера, з допомогою якої можна поглянути в минуле нашої рідної планети. Проте астрономи впевнені, що і марсіанські льоди зможуть розповісти нам безліч дивовижних історій і, можливо, навіть зберегли у собі сліди стародавнього життя.
