Імунна система допомагає людині позбавлятися від непотрібних спогадів — вчені. Забування — активний процес, пов'язаний з видаленням непотрібних зв'язків між нейронами, і зайняті такою «зачисткою» спеціалізовані імунні клітини ЦНС.

Забування — такий же важливий процес, як і запам'ятовування. Світ навколо нас постійно змінюється, і для виживання необхідно не тільки зберігати інформацію про нове, але і видаляти застарілі відомості. Домінуючі сьогодні уявлення про природу пам'яті пов'язують її з формуванням і закріпленням нових зв'язків між нейронами головного мозку. Відповідно, стирання спогадів відбувається при деградації цих нейронних патернів, видалені зайвих зв'язків, інформує Ukr.Media.

Однак як саме організований цей процес, як вибираються непотрібні зв'язки і зберігаються потрібні, поки не дуже зрозуміло. Вчені пов'язують його з активністю мікроглії — імунних клітин, які спеціалізуються на роботі в тканинах центральної нервової системи.

Відомо, що ці макрофаги відіграють велику роль в постійних реорганізаціях та перебудові нейронних мереж. Їх функції особливо важливі під час «прунінгу», видалення надлишкових зв'язків у ході дорослішання мозку. Тому команда китайських вчених на чолі з Чао Ваном (Chao Wang) з Чжецзянського університету вирішила перевірити можливу участь мікроглії і в забуванні.

Експериментуючи з лабораторними мишами, біологи формували у них несприятливі асоціації, ударяючи нешкідливими, але хворобливими розрядами струму кожен раз, коли тварину поміщали в певну клітку. Як і очікувалося, через п'ять днів миші зберігали цей негативний зв'язок і завмирали, варто було їх внести в небезпечну клітку. Однак ще місяць тому спогади стали слабшати — і гризуни завмирали в тому ж приміщенні куди рідше.

Точно такі ж досліди були поставлені на мишах, які отримували препарат, який знищив більшу частину клітин мікроглії. І дійсно, у них страшні спогади зберігалися довше, і навіть 35 днів після запам'ятовування тварини завмирали, варто було їх внести в ту саму клітку. Таку ж поведінку демонстрували миші, у яких макрофаги залишалися цілими, проте активність цих клітин була пригнічена.

Вчені підтвердили й інші припущення. Так, вважається, що забуванню піддається той досвід, який згадується рідше; видаленню підлягають ті зв'язки, які рідше «включаються». Це і показав експеримент. Визначивши і цілеспрямовано придушивши активність клітин, пов'язаних з негативними спогадами, вченим вдалося стимулювати видалення відповідних зв'язків макрофагами мікроглії.

Варто зауважити, що подібні «страшні» і не надто далекі спогади зберігаються в гіпокампі. Довготривала пам'ять розподілена по інших відділах мозку і влаштована трохи інакше. Тому поки важко сказати, наскільки важлива роль мікроглії в забуванні інших спогадів.