Після прийняття у 1980-х міжнародного Монреальського протоколу, який заборонив масове застосування фреонів, озоновий шар над Антарктидою потроху відновлюється. У 2019 році «діра» ще більше зменшилася, так що, за оцінками експертів ООН, може остаточно зникнути вже в найближчі десятиліття. Однак на цьому тлі нова і досить велика озонова діра утворилася на протилежному боці Землі, в Арктиці. На цей раз причиною стали не леткі хлорвмісні фреони, а глобальні зміни клімату і ослаблення холодного полярного вихору, інформує Ukr.Media.
Варто нагадати, що озон накопичується у верхніх шарах атмосфери, на висотах від 10 до 50 кілометрів, захищаючи поверхню планети від жорстких ультрафіолетових променів. Кількість озону постійна і змінюється протягом року: взимку, коли в Антарктиді особливо холодно, повітряні маси скупчуються в районі Південного полюса, приносячи додаткові кількості фреонів та інших хлор — і бромвмісних летких речовин, що руйнують молекули озону. Тому кожну зиму озоновий шар над приполярною Антарктикою виснажується — хоча і не так значно, як кілька десятиліть тому.
Температури в Арктиці не настільки низькі і стабільні, і навіть взимку озону тут зазвичай зберігається достатньо. Проте в нинішньому році регіон накопичив величезні маси крижаного повітря, замкненого висотними вихорами полярного осередку. За наявними даними, його тут зібралося більше, ніж у рекордно холодну зиму 1979 року, а разом з тим почалося руйнування озонового шару, з утворенням виснаженої ділянки площею втричі більше всієї Гренландії. У другу половину березня стратосферні зонди відзначили зменшення вмісту озону на 90 відсотків на висоті 18 кілометрів — до 0,3 частин на мільйон замість нормальних 3,5 частин.
У 1997 та 2011 роках в Арктиці вже спостерігалися озонові діри, але нинішня, мабуть, виявиться куди більшою. Поки що вона не представляє великої небезпеки для місцевого життя: Сонце лише починає підніматися високо над полярним горизонтом, і промені його ще не настільки сильні. Однак, як відзначають вчені, все буде залежати від поведінки діри в найближчі тижні.
Вона може потроху зміщуватися в більш низькі і населені широти, перетворившись на дійсну загрозу. Але паралельно цьому очікується відновлення озонового шару, пов'язане з природним потеплінням і виснаженням холодних мас повітря над Арктикою. «Зараз ми просто з цікавістю спостерігаємо за тим, що відбувається, — сказав з цього приводу дослідник атмосфери з Мерілендського університету Росс Сеавич. — Гра ще не закінчена».
