Покриття кріпилось по сторонах цвяхами, але іноді кріплення було і по полотну. Найчастіше так робили, коли під оббивкою був ще й наповнювач, інформує Ukr.Media.
Деякі робили такі маніпуляції з зовнішньої сторони дверей, інші — з внутрішньої. У другому випадку спостерігалася проблема у тих господарів, у яких в будинку жив кіт. Тварини дуже любили точити кігтики об двері, і незабаром шкіра перетворювалася на розідрану ганчірку.
Виконувалася дія з оббивки повсюдно, і лише деякі квартири в під'їздах залишалися у своєму первозданному вигляді. Інші ж мали приблизно однаковий вигляд і колір — темно-синій або темно-бордовий.
У чому причина популярності такої процедури? Насправді їх було кілька.
Насамперед, у той час так було модно, але це не все. З практичної точки зору дерматин дозволяв поліпшити тепло — і звукоізоляцію в приміщенні.
Що стосується моди, то тут зіграла роль одноманітність випуску дверних конструкцій. Вибір був дуже маленьким. Тобто, двері випускалися скрізь однакові. Але радянським громадянам теж хотілося внести індивідуальність у власне житло, зробити двері унікальними, універсальними. Звичайно, словосполучення «дизайнерське рішення», тоді не використовувалося, а ось бажання було присутнє. Тому люди виходили з положення так, як могли. Використовувалися ті матеріали, які були у вільному доступі.
Деякі фарбували двері, інші використовували дерматин, щоб надати більш багатий зовнішній вигляд. До речі, сьогодні теж можна зустріти оббиті шкірою двері. Власники керуються тим же принципом. Люди як і раніше вважають, що так красиво.
Слід зауважити, що це покриття в якійсь мірі було і чохлом (ми ж пам'ятаємо, як в кульки замотували пульти від телевізорів, ось і тут так само). У Радянському Союзі люди бережно ставились до всього і намагалися якомога довше користуватися будь-якою річчю. Адже поміняти оббивку було набагато легше, ніж самі двері.
Що стосується утеплення і звукоізоляції, пояснення не потрібні. Двері виготовлялися досить тонкі, тому вони пропускали у квартиру холод і не були перешкодою для звуків з під'їзду. А в гуртожитках навіть помітили, що дерматин не дозволяє проникати всередину кімнати навіть неприємним ароматам.
