У верхів'ях Амазонки археологи вивчили сліди великої сільськогосподарської культури.

Сьогодні прийнято виділяти чотири найбільших регіони розвитку сільського господарства, які сформувалися з завершенням останнього льодовикового періоду й згодом стали центрами цілих груп стародавніх цивілізацій. Це долина ріки Хуанхе, межиріччя Тигру і Євфрату, Мезоамерика і Анди, інформує Ukr.Media.

Проте існували і не настільки великі незалежні від них райони, де теж йшли успішні спроби одомашнення тварин і вирощування рослин. Приміром, Нова Гвінея, де банани культивували, можливо, ще за вісім тисяч років до нашої ери. Тепер цей список «першоджерел» сучасної глобальної цивілізації поповнився новим пунктом — верхів'ями басейну Амазонки.

Місцеві жителі вирощували й готували гарбуз і маніок понад 10 тисяч років тому, а потім освоїли кукурудзу. Про це повідомили Умберто Ломбардо (Umberto Lombardo) і його колеги. Знахідки були зроблені в південно-західній частині Амазонії, в сучасній Болівії, на широкій савані Льянос-Мохос. Варто сказати, що місцева «культура насипів» відома вже давно, але вважалася далеко не такою вже давньою.

Однак перші люди прибули сюди між 14 600 і 15 600 років тому і, як виявилося, вже незабаром розгорнули бурхливу діяльність, сліди якої досі покривають Льянос-Мохос. Деякі з них були каналами, дамбами, насипними полями. Але найцікавіше — підняті над рівниною острова густого лісу, навколо яких влаштовувалися поля і грядки. Багато з таких пагорбів збереглися дотепер; саме їх досліджувала команда вчених з Європи і Південної Америки.

Облетівши місцевість, археологи ідентифікували більше ніж 6400 пагорбів розмірами від 0,5 до 16 гектарів. Десятки з них були досліджені «на землі». Розкопки дозволили зібрати зразки осадових порід для точного датування, а також для аналізу фітолітів — мінералізованих силікатних частинок, які накопичуються в рослинах. Форма і розміри фітолітів у кожного виду свої, і їх використовують для ідентифікації давніх рослинних решток.

Копітка робота принесла фітоліти маніока, датовані віком 10 350 років, гарбуза віком 10 250 років і маїсу (цукрової кукурудзи) — віком 6850 років. На думку авторів роботи, така «вуглеводна дієта» жителів Льянос-Мохос доповнювалася м'ясом великих тварин, що жили в савані, і рибою з місцевих річок і озер.

Вчені вважають, що вже в той далекий час вони почали міняти спосіб життя і переходити з полювання і збиральництва до осілого селянського життя нарівні з найповажнішими центрами ранніх цивілізацій. Втім, в іншому ця «Амазонська цивілізація» залишається повною загадкою. Невідомо, з якою метою влаштовувалися лісисті острови, за якими правилами вибиралися їх розміри, чому вони організовані групами і що ці групи означають. Не знайдено й оселі місцевих жителів.