Співробітниками британського Центру Джона Іннеса та іншими вченими проведено дослідження, за підсумками якого вони змогли визначити, як саме формується настільки специфічний запах після дощу, який так добре знайомий багатьом. Так, з'ясувалося, що цей запах не що інше, як результат взаємовідносин (симбіозу) між дрібними членистоногими ногохвостиками і бактеріями роду стрептоміцети і коллемболами, інформує Ukr.Media.
Петрикор, як інакше називають специфічний аромат, насправді є побічним продуктом життєдіяльності бактерій (геосмин), а також одним з компонентів масел, що виділяються рослинами під час посухи. Потрапляючи на ґрунт під час дощу, вони і поширюються у повітрі.
Попри те, що процес був вивчений ще в минулому столітті, лише зараз вчені змогли пояснити роль у ньому геосмина.
Це схоже на те, як птахи їдять фрукти та рослини. Вони отримують їжу, але одночасно поширюють насіння, — каже професор Марк Баттнер, один з авторів дослідження.
У симбіозу членистоногих і бактерій також виявлена й інша цікава особливість. Стрептоміцети здатні виробляти антибіотики, які несуть смертельну небезпеку іншим організмам. У свою чергу ногохвостки стійкі до цієї отруйної речовини.
