Через нудьгу арештант настільки захопився математикою, що, менше ніж за половину терміну, він зробив наукове відкриття. Своє ув'язнення чоловік використав з розумом і зробив наукове відкриття у математиці.

Засуджений на 25 років в'язниці хлопець, засумувавши в одиночній камері, знайшов розраду у цифрах і серйозно захопився математикою. За кілька років ув'язнення він настільки багато дізнався, що зробив математичне відкриття. Тепер арештант — без п'яти хвилин вчений, причому без атестата про закінчення середньої школи, інформує Ukr.Media.

Крістофер Хевенс, який відбуває 25-річний термін за вбивство у виправній установі Вашингтона, став автором математичного відкриття, пише Popular Mechanics. Хлопець був засуджений ще у 2011 році і, сидячи в одиночній камері, захопився цифрами, відкривши для себе своє справжнє покликання.

У в'язниці у Крістофера не було ані відповідних підручників, ані вчителів, а до арешту він не займався науковою діяльністю. Тому в'язню довелося шукати допомогу ззовні.

"У січні 2013 року мій партнер Метью Карго, який тоді був випусковим редактором журналу Mathematical Science Publishers, отримав пересланий лист від колеги", — згадує доктор хімії з Університету Торонто Марта Черруті.

Через нудьгу арештант настільки захопився математикою, що, менше ніж за половину терміну, він зробив наукове відкриття. Своє ув'язнення чоловік використав з розумом і зробив наукове відкриття у математиці.

Це був один з листів, які розсилав Крістофер, щоб отримати доступ до наукового математичного журналу Annals of Mathematics.

"Для тих, кого це може цікавити, я шукаю додаткову інформацію про передплату на журнал Annals of Mathematics для особистого використання. Зараз я відбуваю 25-річний термін у виправній установі Вашингтона, і я вирішив використати цей час для самовдосконалення. Я вчуся численню і теорії чисел, тому що робота з цифрами стала моєю місією. Чи не могли б ви, будь ласка, надіслати мені інформацію про ваш журнал?" — написав ув'язнений.

У постскриптумі хлопець додав, що навчатися без потрібних матеріалів і вчителів не настільки вже й легко, тому йому доводиться іноді на тривалий час затримуватися на деяких темах. Крістофер запитав, чи не міг би хтось з математиків періодично з ним листуватися, і заздалегідь подякував адресатам.

Після цього почався його шлях до успіху. Метью Карго допоміг в'язневі зв'язатися з батьками Марти Черруті, які були математиками.

"Спочатку мій батько, Умберто Черруті, теоретик чисел, який був професором у Туринському Університеті, погодився допомогти Крістоферу лише тому, що той попросив. Мій батько думав, що Крістофер був одним з тих диваків, які закохуються у числа і будують помилкову теорію."

Щоб перевірити знання ув'язненого, Умберто надіслав йому задачу для розв'язування і був дуже здивований, коли отримав у відповідь аркуш паперу завдовжки у 120 сантиметрів. У цьому листі була довга і складна формула, але, як з'ясувалося, Крістофер старався не даремно.

"Мій батько ввів формулу у свій комп'ютер, і, на його подив, результати виявилися вірними."

Після цього Умберто залучив ув'язненого до роботи над проблемою, пов'язаною з безперервними дробами, якою займався сам. І не пошкодував про це. Через роки обміну ідеями з вченим арештант став автором математичного відкриття. Його висновки були опубліковані у журналі Researcher in Number Theory у січні 2020 року.

У цій роботі вперше були показані деякі закономірності апроксимації величезного класу чисел. Крістофер виявив їх за допомогою ручки і паперу, а також завдяки можливості обмінюватися листами із співавторами з Італії.

Після того як наукова стаття, де у списку авторів першим зазначається Крістофер, побачила світ, ув'язнений поспілкувався з Мартою Черруті і розповів, як взагалі прийшов до математики.

Виявилося, що у перший же свій рік у в'язниці Крістофер за погану поведінку потрапив до одиночної камери і саме там зрозумів, що любить математику. Він проводив за нею по десять годин на день, тоді ж прийняв рішення виправитися.

Хлопець розповів, що до в'язниці він не був великим фанатом навчання і навіть атестат про закінчення школи не отримав.

"Освіта давалася мені важко. Я не закінчив середню школу — наркоман без роботи і без місця, яке міг би назвати домівкою. Освіту важко отримати у в'язниці. Тому я шукав за її межами. Я намагаюся будувати мости і розвивати свої відносини з людьми зовні. Тому що це моя освіта."

Крістофер бачить у математиці свій спосіб віддати борг суспільству, водночас розуміючи, що за такий злочин не можна розплатитися і до кінця життя.

"Я розробив довгостроковий план життя, щоб пристосуватися до виплати боргу, у якого немає ціни. Можливо, це звучатиме дивно, але я відбуваю свій термін у компанії душі своєї жертви. Я присвячую йому більшу частину своїх найбільших досягнень", — розповів він Марті телефоном.

Після в'язниці Крістофер планує продовжити займатися наукою. У цей час він вступає до університету, який може допомогти йому отримати ступінь доцента онлайн.

Протягом того часу, що Крістофер вже встиг відсидіти, він створив у в'язниці програму "Математика для ув'язнених", у межах якої навчав цій науці колег за ув'язненням. Він сподівається розвивати свій проєкт у майбутньому, коли вийде на волю.