В 3000 світлових років від нас у зірки сонячного типу виявлена екзопланета земного типу і на практично такий же орбіті, інформує Ukr.Media.
З більш ніж з 4000 відомих на сьогодні екзопланет більшість — газові гіганти, подібні до Юпітера або Нептуну. «Суперземель» — планет земного типу, які масою перевищують нашу не більше ніж в 10 разів — відкрито лише кілька десятків. Ще менше з них знаходяться на такій відстані від своєї зірки, при якій на їх поверхні зберігається помірна температура, дозволяючи утримувати рідку воду і забезпечуючи умови для розвитку життя. І всі відомі потенційно населені планети знаходяться на орбіті поблизу червоних карликів.
Такі зорі — найпоширеніші у Галактиці, однак чи підходять вони для життя, залишається неясним. З одного боку, червоні карлики зберігають стабільність в рази довше таких зірок, як наша, даючи еволюції величезний запас часу. З іншого — їх випромінювання слабше і здебільшого припадає на низькоенергетичний інфрачервоний діапазон.
Для того щоб отримувати достатньо тепла, планеті доведеться рухатися по дуже близькій орбіті, де вона відчуватиме сильний вплив приливних сил через гравітацію карлика. Виникаючі при цьому деформації планети можуть запускати постійний і гіперактивний вулканізм. Крім того, час від часу червоні карлики викидають виключно потужні спалахи: розрахунки показують, що вони здатні повністю стерилізувати поверхню близько розташованих планет.
Втім, нещодавно астрономам з німецького Інституту досліджень Сонячної системи Суспільства Макса Планка вдалося виявити першу потенційно населену планету, розташовану в системі зірки сонячного типу. Жовтий карлик Kepler-160, який знаходиться на відстані трохи більше 3100 світлових років, має масу 0,9 маси Сонця, радіус — 1,1 його радіусу, а світність майже така ж, як у Сонця.
Досі у неї були відомі дві екзопланети, обидві істотно більші Землі і на дуже близьких до зірки орбітах: судячи по всьому, це спопелілі, розпечені світи. Однак у новій статті, Рене Хеллер (René Heller) і його колеги повідомляють про ще двох кандидатів, на присутність яких вказують відхилення в русі відомих планет.
Одна з них, гігантська Kepler-160d, не проходить на тлі диска своєї зірки, тому не була помічена в даних попередніх спостережень. Але куди цікавіше виявилася інша — KOI-456.04, радіус якої оцінюється всього в 1,9 радіуса Землі, причому повний оберт по орбіті вона робить за 378 діб. Таким чином, KOI-456.04 дивно близька до нашого звичного світу і сама по собі, і по характеристиках своєї зірки. За словами астрономів, досі не було відомо ні однієї такої далекої системи.
Варто додати, що розрахунки, які виявили KOI-456.04 в архівних даних, ще недостатньо надійні — і вона залишається в статусі кандидата аж до нових спостережень. Автори роботи сподіваються, що зробити це допоможе європейська місія PLATO — новий космічний телескоп для пошуку екзопланет, який готується до запуску в 2026 році і націлений на виявлення саме «суперземель».
