Фауна світового океану серйозно страждає від харчових пристрастей людства. Восьминіг, морський окунь, гігантський стромбус — ці та інші популярні в гурманів риби і молюски потрапили в число видів, популяції яких стрімко скорочуються. Про це попередили вчені проєкту «Море навколо нас», інформує Ukr.Media.
Масштабне дослідження біомаси понад 1300 видів експлуатованих морських риб і безхребетних, стало першим у своєму роді, зазначила провідний автор проєкту Марія Паломарес. Вчені оцінили промислові запаси всіх прибережних районів планети.
«Коли ми подивилися, як змінилися популяції основних видів за останні 60 років, ми виявили, що в цей час біомаса більшої частини з них знаходиться значно нижче рівня, здатного давати оптимальні улови», — повідомили вчені.
Нижче рівня, здатного давати стійкий улов, опустилися 82% популяцій промислових видів. Причиною цього стали високі темпи видобутку, які просто не дозволяють відновлювати чисельність. Це означає, що з часом рибалки будуть виловлювати все менше і менше риби і безхребетних, навіть якщо будуть залишатися в морі довше і працювати старанніше.
Більш того, за словами Паломарес, приблизно 87% популяцій вже можна віднести до категорії «дуже поганих», у яких рівні біомаси — менше ніж 20% від необхідного для стійких уловів.
Вчені відзначили, що важливим фактором для реакції видів на «тиск» з боку людини є температура води. Найбільше скорочення запасів було виявлено в південній частині помірних і полярних районів Індійського океану, а також південної полярної частини Атлантики. Там біомаса зменшилася більш ніж на 50% з 1950 року.
Проте вченим вдалося виявити і виняток з правила. У той час як практично всі регіони світового океану демонструють тенденцію до зниження числа риб і безхребетних, в північній частині Тихого океану біомаса зросла на 800% в полярній і субполярній зонах, а також приблизно на 150% в помірній зоні.
«Глобальне потепління призвело до значного збільшення популяції і зміщення ареалу декількох комерційних видів в полярні моря», — заявив співавтор дослідження Райнер Фроуз. За його словами, йдеться, наприклад, про минтай в північній частині Тихого океану і атлантичної тріски в Баренцевому морі.
Однак, попри ці винятки, результати дослідження підтверджують припущення про систематичне і широко поширене надмірне виловлення в прибережних і шельфових районах у більшій частині світу протягом останніх 60 років. Автори роботи вказують на необхідність ефективних заходів управління рибним господарством. Вони мають бути обумовлені не лише чітко встановленими щорічними загальними обмеженнями на вилов, але і розширенням морських охоронюваних зон для відновлення запасів.
