Вчені шукають життя під поверхнею Червоної планети.

Розрахунки пророкують, що примітивне життя, що знайшло притулок під поверхнею Марса, може живити енергія галактичних променів, інформує Ukr.Media.

Скільки не старалися вчені, ніяких однозначних свідчень життя на поверхні Марса так і не знайдено. Тому головні надії на це сьогодні пов'язують з більш глибокими шарами місцевого ґрунту. Будучи досі недослідженими, теоретично вони цілком підходять для існування примітивних організмів. До такого висновку прийшов астрофізик з Нью-Йоркського університету Дімітра Атрі (Dimitra Atri).

Вважається встановленим, що молодий Марс був зовсім не тією крижаною і безповітряною пустелею, якою здається сьогодні. На планеті були присутні щільна атмосфера і великі запаси води. Проте згодом вони були загублені, і тепер лише нижче поверхні вода може зберігатися у вигляді насичених солями розчинів і серед відкладень льоду.

Крім того, Дімітра Атрі зазначає, що на помірній глибині в кілька метрів життя захищене від різких перепадів температури і ультрафіолетових променів Сонця, які роблять поверхню Червоної планети смертельно небезпечною. Але ось високоенергетичні частинки космічного випромінювання здатні проникати і сюди. Саме вони, за припущенням вченого, можуть служити основним джерелом енергії для слабкого і незвичайного місцевого життя — якщо воно все-таки є.

Використовуючи дані про екстремальних мешканців нашої власної планети — наприклад, які живуть глибоко під землею, — вчений змоделював екосистеми, які теоретично можуть існувати і під поверхнею Марса. За його припущенням, галактичні космічні промені, потрапляючи в перенасичені і крижані водні розчини, здатні запускати ланцюжки окислювально-відновних реакцій, створюючи потік речовини та енергії, який служить основою життя.

Автор статті пропонує і практичні експерименти, які міг би поставити майбутній європейський марсохід Rosalind Franklin. Він повинен відправитися в політ в рамках другого етапу європейської місії ExoMars і буде оснащений двометровим буром, що дозволить йому заглянути в «індуковані галактичними променями радіолітичні зони», передбачені Атрі. Нагадаємо, запуск апарату, який був намічений на нинішнє літо, перенесений на 2022-й рік — за офіційною версією, з-за затримок, викликаних пандемією Covid-19.