Ви чекаєте поповнення в родині, готуєтеся до цієї події, думаєте, на кого ваш малюк буде схожий, чиї риси успадкує — мамині чи татові? А може, бабусині і дідусеві? Зазвичай, риси обличчя дитини вже відразу після її народження можуть дати зрозуміти, хто подарував їй свою зовнішність. Носик, губи, волосся, розріз очей... а ось із кольором цих самих очей все може бути не так однозначно, інформує Ukr.Media.
За результатами досліджень лікаря та антрополога Пантюхова, вперше оприлюднених в 1909 році, на початку минулого століття, половина населення нашої країни мала сірі очі, чверть — карі, п'ята частина — сині або блакитні, і лише п'ять відсотків — чорні і зелені.
У середині XX століття генетиками та антропологами проводилися серйозні дослідження для виявлення ряду генетичних спадкових ознак у громадян. Зокрема, під час експедиції в 1955-1959 роках було обстежено понад 17 000 осіб. У результаті, була складена таблиця кольору очей, з якої випливало, що співвідношення світлооких чоловіків і жінок до темнооких становить приблизно шість до одного.
Але, як відомо зі шкільного курсу біології, більш темні очі є домінуючими, тобто якщо в одного з батьків очі будуть карими, висока ймовірність, що дитина успадкує саме цей колір райдужки. І хоча домінуюча ознака зазвичай пригнічує рецесивну ознаку, вона не може заблокувати її повністю. І через покоління у світлооких батьків може з'явитися малюк з чорними бабусиними очима.
Однозначно, прорахувати відтінок очей малюка виходячи з кольору очей його батьків і бабусь з дідусями неможливо — виходить забагато варіантів. Так, коричневий, зазвичай, сильно переважає над зеленим кольором, який, своєю чергою, пригнічує блакитний і сірий. Виявляється, колір очей малюка залежить від кількості меланіну — особливого пігменту, який міститься в райдужній оболонці. Складні процеси поглинання променів світла сприяють синтезуванню меламіну і формуванню кольору очей.
І раптом з'явилася шокуюча для громадськості новина — дослідження вчених, які заявляють про сенсаційне відкриття.
Так, підвівши підсумки своїх багаторічних досліджень, група вчених з австралійського Квінсленду заявила, що генів, які можуть вплинути на передачу кольору очей від батьків дітям, взагалі у природі не існує. Відповідна наукова робота побачила світ у виданні під назвою American Journal of Human Genetics, схоже дослідження проводилося в Stanford School of Medicine.
Обстеживши більше 4 000 добровольців, у тому числі родичів різного ступеня і близнюків, вчені довели, що з усього геномного ланцюжка шість генів відповідають за колір райдужки, тому варіації відтінків одного і того ж кольору очей можуть обчислюватися тисячами! До того ж, потрібно враховувати ймовірність мутацій, захворювань, які впливають на стан райдужки вже в дорослому віці людини.
Шість генів, що визначають колір очей людини, можуть розташуватися в будь-якому порядку, як заявляє учасник групи австралійських дослідників Річард Штурм. Тому говорити про якусь спадковість, на його думку, взагалі не треба.
Підтвердити або спростувати цю теорію поки ніхто не зумів. Спостереження тривають у різних країнах з різними групами добровольців. Звичайно, вони мають різний колір очей. Поки виділено лише три послідовності ланцюжків шести генів, які пов'язані з формуванням у малюка оченят блакитного кольору.
До речі, існує думка, що абсолютно всі новонароджені з'являються на світ блакитноокими. Відтінків блакитного у малечі може бути безліч, плюс ще сірі відтінки. Протягом першого ж місяця життя райдужка вже починає набувати стійкий колір, а до двох-трьох років дитина «показує» той колір очей, з яким вона, швидше за все, проживе все життя. І не факт, що передасть його у спадок своїм дітям.
