Настрій дітей, як відомо, непередбачуваний: зараз вони весело грають, а вже в наступний момент можуть невтішно плакати. "Дивним чином досі залишався невивченим вплив цих змін настрою на здатність дітей до навчання і запам'ятовування», — говорить професор Сабіне Зеехаген з Рурського університету в Бохумі. У випадку дорослих такий вплив є доведеним, так, наприклад, в певному настрої ми особливо добре згадуємо те, що сталася з нами минулого разу, коли ми були в такому ж настрої, інформує Ukr.Media.
Вирішивши заповнити виявлену прогалину в науковому знанні, німецькі вчені провели дослідження за участю 96 дітей у віці від дев'яти місяців. Дітям, які проявляли спокійну активність, наприклад, розглядаючи малюнки в книзі, або ж навпаки — дико скакали під час гри, показували, як дорослий управляється з одягненою на руку лялькою. "Нам було цікаво, чи зможуть діти через п'ятнадцять хвилин повторити спостережувані ними рухи", — пояснює професор Зеехаген, яка керувала дослідженням. І перед тим, як це перевірити вчені за допомогою відповідної активності викликали у дітей той же настрій, який в них був під час спостереження за діями дорослого, або ж навпаки — зовсім інше.
В результаті з'ясувалося, що в разі, якщо настрій під час навчання і тесту збігалися, діти могли згадати і повторити рухи у два з половиною рази частіше.
Автори бачать в цьому результаті не лише підтвердження впливу настрою на запам'ятовування, але і можливе пояснення того факту, чому ми не пам'ятаємо період свого раннього дитинства, а також чому діти пам'ятають тільки частину того, що з ними відбувалося — спогади, отримані при певному внутрішньому стані, стають недоступні в інших станах і настроях.
