Що трапилося б з нашою планетою, якби не було пір року

Що таке кут у 23,5 градуса — дурниця. Але якби Земля не оберталася навколо своєї осі саме під таким нахилом, не бачити нам пір року, а разом з ними прогресу, багатьох інновацій і навіть бутерброда з маслом на сніданок. Давайте розбиратися, інформує Ukr.Media.

Тільки звикнеш до літніх днів — бац! — вересень. А слідом зима з півсотнею відтінків сірого. Але давайте подивимося на це з іншого кута.

Коли об'єкт розміром з Марс зіткнувся з Землею 4,5 мільярда років тому, від нього відколовся пристойний шматок, який згодом став місяцем. Те зіткнення нахилило Землю стосовно площини екліптики на 23,5 градуса, так що наша планета відтоді обертається навколо Сонця під кутом. Це були дві дуже важливі зміни в історії нашої планети.

До слова, кут цей не постійний і змінюється з періодом близько 40 000 років, але зараз не про це. З тих самих пір протягом року кількість сонячного світла, що падає на північну і південну півкулі, змінюється. Цей цикл визначає сезонні коливання Землі, і це наша велика удача.

Без нахилу осі Землі людство було б в жалюгідному стані. Чому?

Забудьте про сучасні технології, паровий двигун або нарізний батон. У світі без зміни сезонів нічого цього не було б. За словами Дона Еттвуда, антрополога з Університету Макгілла в Монреалі, люди в таких умовах ніколи б не досягли всіх благ цивілізації, які мають зараз.

Вчені кажуть, що Земля без нахилу була б жорстко розділена по кліматичних смугах, які ставали б все холодніше в міру віддалення від екватора. В таких умовах люди не в змозі пережити безперервну зиму у високих широтах, і тому людство швидше за все збиралося б в тропічній середній частині планети. У нинішніх умовах тропічні зони Землі, в більшості своїй мають мінімальну мінливість температури і тривалості дня протягом року, і тому ці регіони можуть служити архетипами того, на що могла бути схожа безсезонна Земля. І начебто все не так вже й погано, жити в тропіках — не найстрашніша перспектива.

Якби населений світ був суцільною вологою тропічною зоною, такою як ліси Конго, постійні дощі швидко зруйнували б ґрунт на будь-яких територіях, очищених для землеробства, і вимили б поживні речовини нижче рівня коренів, швидко зробивши орну землю непридатною для сільськогосподарських культур.

Крім проблем з сільським господарством, жменька людей, що залишилася постійно страждала б від хвороботворних мікроорганізмів, які процвітають в теплому і вологому середовищі. Зима захищає більшу частину населення світу від тропічних комах, які переносять смертельні хвороби, і довгого списку тропічних хвороб людини, сільськогосподарських культур і домашньої худоби. Рівень смертності та захворюваності або безпосередньо від хвороб, або від голоду, злетів би до небес.

З іншого боку, якби Земля була незмінно теплою і сухою, як Аравійський півострів, нашому виду було б ще гірше. Крім своєї ролі в придушенні зростання смертоносних патогенів і їх комах-переносників, зима життєво важлива для людського розвитку в багатьох інших відносинах. Пшениця, кукурудза, картопля, овес і ячмінь ростуть тільки там, де є повноцінна зима.

Не лише зернові культури, а й промислова революція, і всі технології, які виникли в результаті неї, сягають корінням у своєрідну боротьбу із зимою і холодом. Так чи інакше сучасні технології можна розглядати як побічний продукт розробки нових способів зігрітися.

Згадайте про це, коли наступного разу будете нарікати на те, що літо пролетіло, і тепер треба діставати пуховики і шапки з антресолі. Все могло б бути гірше. Набагато гірше.