Вчені розробили модель, яка дозволяє вирахувати швидкість зміни гірського ландшафту. З її допомогою вдалося встановити, що середньорічна кількість опадів впливає на ерозію порід і може деформувати гори, інформує Ukr.Media.
Дослідження провела група вчених з університетів Арізони, Луїзіани і Брістоля в центральних і східних Гімалаях на території Бутану і Непалу (цю місцевість вибрали тому, що там зручно вивчати швидкість ерозії). Команда проаналізувала піщинки, зібрані в цьому регіоні, і за ними вирахувала, як швидко річки розмивають породу і яку роль у цьому відіграють опади. Результати роботи опубліковані в журналі Science Advances.
Доктор Байрон Адамс, провідний автор дослідження, пояснив, що дощові краплі, досягаючи землі, вдаряються об піщинки. В результаті цього деякі атоми всередині кожної з них утворюють рідкісні елементи: порахувавши їх обсяг, вчені з'ясували, як швидко руйнувався ландшафт.
Отримані дані порівняли зі змінами крутизни річок і кількості опадів та з'ясували, що швидкість ерозії прямо пов'язана з дощем.
"Вчені припускали, що дощ може руйнувати ландшафт досить швидко, щоб буквально "висмоктувати" камені з землі і прискорювати ріст гір. Це відкриття доводить, що земні процеси тісно пов'язані з атмосферними", — зазначив Адамс.
Вчені розповіли, що обчислення були складними і зайняли багато часу. Команда використовувала безліч числових моделей, щоб точно відтворити швидкість ерозії в Бутані і Непалі, і тільки одна з них підійшла. Автори роботи також відзначили, що вони не враховували вплив снігопаду у своєму дослідженні, оскільки більшість опадів у Бутані — це дощ, а сніг, на думку вчених, не бере значущої участі в ерозії порід.
Дослідження вперше показало, яку роль відіграють дощі у формуванні гірського ландшафту, і що їх важливо враховувати при оцінці тектонічної активності регіону. Це відкриття в майбутньому дозволить прогнозувати вплив кліматичних змін на гірські масиви. Крім цього, воно важливе для підтримання інфраструктури в Гімалаях і оцінки можливої шкоди ерозії для діяльності людини.
"Наші дані можуть дати безцінне уявлення про небезпеки, які впливають на життя сотні мільйонів людей у цій місцевості", — додав Адамс.
Ґрунтуючись на створеній моделі, професор збирається вивчити стан гірських ландшафтів після вивержень вулканів.
"За допомогою методів вимірювання швидкості ерозії та властивостей гірських порід, ми зможемо краще зрозуміти, як річки та вулкани впливали одне на одного в минулому", — сказав він.
У майбутньому це допоможе точніше прогнозувати, що може статися з місцевістю після виверження, і як відновлювати інфраструктуру в таких регіонах.
