На початку жовтня 2020 року болгарські археологи при розкопках в Дебелті в 20 км від Бургаса виявили ювелірну прикрасу — золоту сережку. В античний час тут знаходилося містечко Девельтон (або як у Плінія Старшого — Девелькон), який в середині I століття н.е. увійшов до складу Римської імперії. До кінця століття римляни збудували тут колонію для ветеранів VIII Августового легіону — Colonia Flavia Pacis Deultensium, або Деульт, інформує Ukr.Media.
Золоту сережку археологи знайшли між плиток в одному з приміщень громадських терм. Як вона там опинилася — залишається тільки припускати. Можливо, багата городянка втратила сережку, переодягаючись, або рабиня погано стежила за знятими прикрасами, поки господиня проводила час з подругами в термах, хто знає.
Сережки з підвісками були дуже популярною прикрасою з кінця класичного періоду античності (V ст. до н. е.). Підвішувати до основної частини сережки могли як окремі фігурки, асортимент яких був досить різноманітний, так і дорогоцінне каміння, перлини або скляні намистини.
У нашій сережці основою виступає круглий золотий щиток, заповнений білою скляною пастою. До щитка кріпиться золота ж стрічка з трьома петлями. У кожній петлі знаходиться золотий "кручений шнурок", який закінчується скляною кулькою. Кульки, своєю чергою, зроблені під перлинки.
Нова знахідка точнісінько повторює прикрасу, відому за фаюмськими портретами. Портрети були призначені не для прикраси інтер'єру, а для виконання особливої ролі в похоронній традиції Римського Єгипту I-III століть. Вони являють собою дерев'яні панно, на яких розплавленими восковими фарбами зображені портрети покійних. Відомі жіночі портрети зі схожими на знайдену сережками, але не з трьома, а з двома або чотирма підвісками. Мабуть, античні ювеліри прагнули урізноманітнити моделі своїх прикрас.
Золота сережка — це не перша цікава знахідка на руїнах стародавнього Деульта. Зараз там розташований археологічний парк, де проводяться щорічні розкопки. Минулого року археологи знайшли фрагмент бронзового військового диплома ауксиларіїв і обладунки II-IV ст., що зберігалися, мабуть, в дерев'яних скринях, а влітку цього року — вапняковий саркофаг II-III з грецьким написом.
