Під час приготування їжі на відкритому вогні виділяється чимало шкідливих токсинів. У 2016 році вчені з Національного інституту здоров'я Пенсільванського університету (США) провели дослідження і висунули несподівану гіпотезу, згідно з якою неандертальці могли зникнути у тому числі тому, що не мали генетичної стійкості до подібних речовин. Нова робота вчених з Нідерландів спростовує цю точку зору, інформує Ukr.Media.
Приготування їжі з використанням деревини і вугілля супроводжується викидом шкідливих для організму речовин, які у високих концентраціях викликають загибель клітин, зниження репродуктивної функції у жінок, підвищення сприйнятливості підлітків до респіраторних захворювань і ризик дитячої смертності.
Вищезгаданий аналіз американських вчених, проведений у 2016 році, базувався на клітинах щурів, які показали, що неандертальці були приблизно в тисячу разів більш чутливими до такого роду токсинів, ніж сапієнси. У зв'язку з цим фахівці припустили, що люди сучасного виду просто «задавили» неандертальців чисельністю, поки ті повільно вимирали.
Ймовірно, так воно і було, проте причини більш численної популяції сапієнсів могли виявитися іншими, не пов'язаними з реакцією на токсини. Про це говорить нове дослідження вчених з Лейденського університету (Нідерланди), які повторили експеримент американських колег, але замість клітин щурів взяли людські зразки і досліджували різні варіанти генів.
В результаті вони прийшли до абсолютно протилежних висновків: з'ясувалося, що у неандертальців було не менше, а більше варіантів генів, що нейтралізують шкідливий вплив токсинів на організм, ніж у більшості сучасних Homo sapiens. Вчені припускають, що гени, які захищали неандертальців, ймовірно, є більш ранніми адаптаціями, ніж такі у нині живих сапієнсів. А це можна пояснити наявністю таких генів у більш древніх предків.
