Для проведення експерименту біологи взяли фруктову муху.

Експерименти показали, що дрозофіли з часом звикають до монотонної вібрації і краще висипаються завдяки їй. Сон мух схожий на людський, і вчені припускають, що те ж відбувається з людьми. Людина з дитинства звикає до того, що її заколисують, щоб приспати, — і з часом стимуляція починає працювати як снодійне, інформує Ukr.Media.

Біологи знають, що люди і миші засинають, якщо їх почати заколисувати. Однак, нейронні механізми, що лежать в основі такої реакції, досі не були відомі. Команда з Університету Томаса Джефферсона з'ясувала, що дрозофіли так само засинають від монотонної стимуляції. Результати роботи опублікували в журналі Cell Reports.

Сон мух схожий на людський, тому вчені припускають, що заколисування і вібрації впливають на людей схоже.

"Ми взяли фруктову муху як модель для вивчення механізмів індукції сну за допомогою механічної стимуляції", — розповів доктор Кюн Кох, автор дослідження.

Біологи помістили мух на вібруючу платформу і спостерігали, як зміниться режим сну у комах. Результати показали, що дрозофіли краще засинають і довше сплять під час заколисування — як і люди. Також вони реагують на світло і звук, який би розбудив їх під час звичайного сну. Крім цього, мухи були бадьоріші після відпочинку і вели себе так, ніби спали довше, ніж зазвичай.

Дослідники помітили, що в перший час вібрація робила комах активнішими. Але після декількох спроб заснути під час заколисування платформа почала присипляти дрозофіл. Як вважають вчені, мухи звикають до нових умов і згодом відчувають себе настільки спокійно, що засинають.

"З часом мухи дізнаються, що вібрація не становить загрози, і це знижує пильність", — пояснив доктор Кох. Також з'ясувалося, що ефективність вібрацій залежить від їх частоти і генетичних особливостей комах.

Аналіз нейронних механізмів на мухах набагато простіший, ніж на людях, тому команда продовжуватиме використовувати комах як головну модель. Вчені планують визначити нейрони, які сприяють засинанню під час заколисування. Також вони хочуть з'ясувати, як впливають на засинання інші стимули — світлові, слухові і нюхові.

Крім того, в майбутньому команда планує оптимізувати платформу для людей і використовувати заколисування як безпечне снодійне.

"Було б корисно підібрати індивідуальні параметри стимулів для кожної людини за кілька сеансів терапії", — підсумував Кох.