Першу генетично модифіковану тополю посадили на дослідницькій станції в Квебеку, Канада 20 років тому. Через кілька років навколо неї висадили сотні ялинок — теж генномодифікованих. Обидва види дерев несприйнятливі до шкідників, які зазвичай їх вбивають. Для цього вчені впровадили в них бактеріальну ДНК, інформує Ukr.Media.
Подальші спостереження за генномодифікованою «сім'єю» дерев показали, що вони не відчувають на собі вплив шкідників. Рослини швидше росли, краще пручалися хвороб і навіть перетворювали вуглець в білий порошок — він покривав землю біля дерев.
Попри те, що у світі прийнято з побоюванням ставитися до генної інженерії, дослідники впевнені, що їх спосіб знизить ефект глобального потепління. «Ми створили технологію, здатну зменшити використання хімікатів і підвищити утримання вуглецю. Досягти цього, як виявилося, можливо за рахунок підвищення життєстійкості рослин», — пояснює вчений в галузі лісової геноміки з Канадської лісової служби Арман Сеген.
У звичайний час швидкорослі дерева зруйнували б місцеві екосистеми. Але тепер, при кліматичній кризі, вони грають виключно позитивну роль. І все ж вчені побоюються масово впроваджувати вдосконалені рослини в природу. Це може привести до «перевороту» — змін в організмах тварин і рослин, що живуть близько генномодифікованих дерев.
Проте, генна інженерія може стати частиною стратегії по боротьбі з кліматичною кризою. Зміна генів вже практикується і на інших видах. Наприклад, дослідники вже створили генномодифіковані бактерії і комарів.
