У 1980-х роках в австралійських пустках дослідники знайшли незвичайні камені. Вони припустили, що вони мають давнє органічне походження. Але довести це вчені змогли лише недавно, інформує Ukr.Media.
Коли мова заходить про пошуки найдавніших слідів життя на Землі, геологи часто не можуть зрозуміти — з чим мають справу — з викопними скам'янілостями або простими тріщинами в скельній породі. Подібних "сумнівних" відкриттів за останні кілька десятків років накопичилося чимало. У 1980-х роках вчені знайшли в австралійській пустелі щось, що прийняли за скам'янілості. І лише недавно їх колеги отримали доказ того, що це справді неймовірно стародавні останки, вік яких становить 3,5 мільярда років.
Скам'янілі мікробні утворення, звані строматолітами, були виявлені у формації Дрессел, що в Пілбарі. В них дослідники і відшукали сліди органічної речовини. «Це захоплююче відкриття — вперше ми можемо показати світові, що строматоліти є переконливим доказом найбільш раннього життя на землі", — пояснив геолог Рафаель Баумгартнер з Університету Нового Південного Уельсу (UNSW) в Австралії.
Можливо, ви пам'ятаєте роботу вчених, що стверджували, ніби знайшли в Гренландії скам'янілості, вік яких становить 3,7 мільярда років? На жаль, пізніші дослідження встановили, що ці скам'янілості були просто старими каменями, так що "корону" повернули попередньому рекордсмену — тим самим скам'янілостям Пілбара.
Ці знахідки теж вимагали доказів справжності. Так, в них була структура і форма строматолітів, але в них не було слідів органіки. Для того, щоб розставити всі крапки над i, команда вчених взяла зразки, взяті з більш глибоких шарів ґрунту. Камені, які залягають так глибоко, не страждають від клімату, а значить і зберігаються набагато краще. Дослідники запевняють, що збереження їх зразків і зовсім було «винятковим».
Робота була проведена досконально. Вчені використовували все: скануючу електронну мікроскопію та скануючу просвічуючу електронну мікроскопію; енергодисперсійну рентгенівську спектроскопію та раманівську спектроскопію; наномасштабну вторинну іонну мас-спектрометрію; а також аналіз стабільних ізотопів вуглецю.
Вам здається, що це вже перебор? Насправді, це розумні запобіжні заходи. Якщо хоча б одна з цих методик показала результати, що відрізняються від інших — це був би привід серйозно засумніватися в тому, що знахідка справді має органічне походження. Але ні, всі тести були позитивними.
Аналіз команди показав, що строматоліти в основному складаються з мінералу, званого піритом, пронизаного наноскопічними порами. У піриті ж присутні включення азотовмісного органічного матеріалу, а також нитки і філаменти органічної речовини, які дуже схожі на залишки біоплівок, утворених мікробними колоніями.
"Органічна речовина, яку ми знайшли в піриті строматолітів, привернула нашу увагу — ми розглядаємо виключно збережені когерентні нитки, які зазвичай є залишками мікробних біоплівок", — сказав один з учасників роботи. "Я був дуже здивований — ми ніколи не очікували знайти докази такого рівня, навіть коли я почав цей проєкт", — зазначив він.
