Велика частина людства проживає неподалік від узбережжя — в регіонах, чутливих до підвищення рівня моря. Через глобальне потепління воно збільшується більш ніж на три міліметри на рік. Мало того, самі міста своєю величезною масою здатні вдавлювати поверхню суші, знижуючи її рівень. Це продемонструвала нова робота Тома Парсонса (Tom Parsons) з Геологічної служби США, інформує Ukr.Media.

У своїй праці вчений розглядає процес "вдавлювання" поверхні Землі мегаполісом на прикладі Сан-Франциско. Населення цієї агломерації становить 7,75 мільйона осіб. Загальна вага всіх будівель Сан-Франциско з їх вмістом Парсонс оцінив в 1,6 мільярда тонн, не розглядаючи вагу самих людей, а також транспорту і його інфраструктури.

Далі Парсонс побудував модель для оцінки впливу цієї маси на породи, що лежать нижче. Розрахунки показали, що здавлювання і компактифікація (ущільнення) ґрунту викликають перерозподіл ґрунтових вод і призводять до локального зниження рівня суші на величину до 80 міліметрів. Це досить значна цифра: для порівняння, очікується, що до 2050-го рівень моря в затоці Сан-Франциско підвищиться на 200-300 міліметрів.

За прогнозами, до того ж 2050 року в містах проживатиме 70 відсотків населення Землі. При цьому населення прибережних мегаполісів зростає особливо швидко, а з ним збільшується і їх маса. «У міру того, як населення зміщується ближче до узбережжя, осідання суші, що відбувається одночасно з підйомом рівня моря, ще більше підвищує ризики затоплення», — зазначає Том Парсонс.