Недавнє відкриття команди Джеффрі Лоуба, директора нейрорепозиторія з Університету штату Іллінойс в Чикаго (США), може стати ключем до розгадки появи міфу про перетворення людей у живих мерців. Лоуб експериментально довів, що зі смертю основної частини організму мозок людини не гине. Навпаки, саме смерть провокує небувалу активність структур, які вчені охрестили "зомбі-клітинами", інформує Ukr.Media.
У розпорядженні Лоуба було обладнання для максимально швидкого аналізу тканин мозку після їх збору, аж до активності на генетичному рівні. Його команда обладнала лабораторію, де можна було зберігати зразки при кімнатній температурі, імітуючи умови розтину, і брати скільки завгодно проб для постійного моніторингу змін. Нарешті, було заготовлено достатньо біоматеріалів від пацієнтів-добровольців, наприклад, епілептиків, які перенесли операції на мозку для зменшення нападів.
У ході експерименту вивчалися процеси за 24-годинний період, які показали, що велика частина тканин мозку не змінювалася. Крім вузької групи гліальних клітин, для яких була відзначена небувала експресія генів і підвищена активність самих клітин. Вони відносяться до імунної системи і в першу чергу реагують на травми головного мозку. Пік активності припав на 12 годин після смерті, діяльність клітин не загасала аж до 24 годин.
Лоуб робить обережний висновок про те, що вченим слід переглянути свої підходи до вивчення тканин мозку і бути готовим виявити нові аномалії в його генетичній і клітинній діяльності. Це не означає, що живі мерці існують, але сам факт пробудження частини мозку у відповідь на загибель самого організму спантеличує. Особливо, як можлива реакція на пряме пошкодження самого мозку або удар у голову, що змушує задуматися — а чим насправді є смерть, та як іще вона впливає на наші біологічні тіла?
