Нове дослідження показало, що на ранніх етапах утворення і розвитку ембріона лице і мозок взаємно формують одне одного за допомогою як структурних ефектів, так і міжклітинної комунікації. Однак, річ у тім, що ця взаємодія, як з'ясувалося, не впливає на подальший розвиток мозку, у тому числі на поведінкові і когнітивні особливості людини, інформує Ukr.Media.
Міжнародна команда вчених із Великобританії, Бельгії та Сполучених Штатів визначила 76 генетичних ділянок, що впливають на форму мозку людини і водночас на форму її обличчя. Дослідження опубліковано в журналі Nature Genetics.
Раніше фахівці вже припускали генетичний зв'язок між мозком і лицем, проте знання в цій області базувалися на вивченні модельних організмів і клінічних даних про виключно рідкісні стани.
"Ми ж вирішили скласти карту генетичного зв'язку між обличчям і формою мозку людини в більш широкому сенсі, а також для генетичних варіацій у більшій, неклінічній популяції", — зазначив професор Пітер Клаас із лабораторії візуалізації генетики в Левенському католицькому університеті (Бельгія).
Автори роботи застосували методологію, яку до цього використовували для виявлення генів, що визначають форму обличчя.
"Тоді ми проаналізували тривимірні зображення обличчя та пов'язали кілька точок даних на них із генетичною інформацією, щоб знайти кореляції", — додав Клаас.
Так ученим вдалося ідентифікувати різні гени, що формують передню частину голови людини.
У новому дослідженні наукова група взяла дані про МРТ-сканування мозку і генетичну інформацію майже по 20 тисячам людей європейського походження з британського біобанку.
"Щоб була можливість аналізувати знімки МРТ, потрібно було виміряти мозок, показаний на знімках. Особливо ми зосередилися на варіаціях складчастої поверхні мозку, що має "форму горіха". Потім ми пов'язали дані аналізу зображень з доступною генетичною інформацією. За підсумком вдалося визначити 472 місця розташування геному, які впливають на форму нашого мозку. Про 351 з них раніше ніколи не повідомлялося. На подив, ми виявили, що 76 геномних ділянок, що пророкують форму мозку, пов'язані і з формою обличчя", — розповіли вчені.
Крім цього, вони виявили докази того, що генетичні сигнали, що впливають як на мозок, так і на форму обличчя, переважають у тих областях геному, які регулюють активність генів під час ембріогенезу (утворення і розвиток ембріона), або в лицьових клітинах-попередниках, або в мозку, що розвивається. І це не дивно, адже мозок і обличчя формуються скоординовано, проте дослідники не припускали, що зв'язок буде настільки генетично складним і здійснить такий вплив на людську мінливість.
Проте явна генетична залежність між лицем і формою мозку ніяк не впливала на поведінкові і когнітивні особливості людини, а також на ризик розвитку захворювань на зразок хвороби Альцгеймера, шизофренії і біполярного розладу. Отже, нові дані дозволять спростувати деякі псевдонаукові думки про те, що лице може розповісти про "сутність" його власника. За словами дослідників, навіть за допомогою передових технологій не можна передбачити чиюсь поведінку, керуючись лише рисами обличчя.
"Наші дані підтвердили відсутність доказів зв'язку між обличчям і поведінкою людини. Тому ми відкрито відмежовуємо себе від псевдонаукових тверджень про зворотне. Наприклад, деякі впевнені, що здатні виявляти агресивні тенденції в особах за допомогою штучного інтелекту. Такі проєкти не тільки неетичні, а й позбавлені наукової основи", — підсумував Клаас.
