Під час розкопок неподалік невеликого чеського села Лани Олена Сламова, що вивчає археологію в університеті Масарика в Брно, виявила частину реберної кістки корови, на поверхні якої знаходилися якісь дивні різьблені відмітини, інформує Ukr.Media.
Студентка передала кістку в університет для подальшого аналізу. Експерти визначили, що подряпини представляли з себе рунічні букви, які використовували німецькі народи з II по VII століття нашої ери. Хоча виявлення коров'ячої кістки з рунічними буквами було саме по собі примітним, найбільшим сюрпризом стали результати радіовуглецевого тестування, які датували кістку приблизно 600-м роком нашої ери — за два століття до створення першого слов'янського алфавіту — глаголиці.
Руни — це символи, які висікалися або вирізалися на камені, металі, дереві, кістки. Після прийняття християнства в країнах Північної Європи руни, як писемність були витіснені латиницею. Сам термін "руни" має зв'язок з давньогерманським коренем run ("таємниця"). Найчастіше рунічні написи знаходять в Швеції.
Археологи висунули дві теорії, які можуть пояснити, як з'явилася кістка з рунічними буквами в Чехії. Перша передбачає, що букви надряпала людина німецького походження, що жила на слов'янській території в VII столітті. Друга теорія полягає в тому, що написи зробив слов'янин, який вивчив рунічний буквений алфавіт і записав його для нащадків або щоб допомогти іншим вивчити його.
За словами провідного автора дослідження Іржі Махачека, це є ознакою дружніх відносин і показує, що германці і слов'яни намагалися спілкуватися один з одним, а не постійно ворогували.
Дослідники зауважують, що на кістці були надряпані сім останніх рун старшого футарка, який складається з 24 букв. Вони припускають, що весь алфавіт спочатку був накреслений на повній кістці.
