Марсохід НАСА Curiosity досліджував багаті глиною осадові породи в кратері Гейла — колишньому озері, що утворилося після удару астероїда об Червону планету приблизно 3,6 млрд років тому, інформує Ukr.Media.
Глина — гарне свідчення наявності життя: вона зазвичай утворюється, коли кам'янисті мінерали вивітрюються і гниють після контакту з водою, ключовим інгредієнтом для життя. Це також відмінний матеріал для збереження скам'янілостей мікробів.
Але коли Curiosity взяв два зразка стародавнього аргіліту — осадової породи, що містить глину, — з двох ділянок висохлого дна озера в 400 м один від одного, дослідники виявили, що одна ділянка містила тільки половину очікуваної кількості глинистих мінералів. Замість них на цій ділянці було знайдено велику кількість оксидів заліза.
Команда вважає, що винуватцем цього геологічного зникнення є розсіл — сильно солона вода, яка просочилася в багаті мінералами глинисті шари і дестабілізувала їх, змиваючи їх і стираючи як геологічні, так і, можливо, біологічні сліди.
«Ми думали, що з тих пір, як ці шари глинистих мінералів сформувалися на дні озера в кратері Гейла, вони так і зберігалися протягом мільярдів років, — розповіли дослідники. — Але виявилося, що сильно солоні води зруйнували ці глинисті мінерали в деяких місцях, стерши сліди, які ми сподівалися виявити».
Однак процес хімічного перетворення відкладень — діагенез — міг створити нове життя під поверхнею Марса, навіть стерши можливі свідчення існування старого життя на його поверхні. Справа в тому, що хімічні умови, викликані припливом солоної води, сприяють розвитку життя, пояснили автори дослідження.
