Вчені з Університету Брауна в Род-Айленді зрозуміли, чому бульбашки в келиху шампанського струменіють вгору прямою лінією, а в інших газованих напоях такого не відбувається, інформує Ukr.Media.
Щоб це з'ясувати, вони провели експеримент із шампанським, пивом, звичайною газованою водою та ігристим вином. Вони виявили, що більші бульбашки та додавання до шампанського спеціальних білків стабілізують ланцюжки бульбашок, дозволяючи їм підніматися по прямій лінії.
«Над цим дослідженням я працював багато років. Говорячи про шампанське та пиво, наш головний план полягає в тому, щоб дати людям зрозуміти, що гідромеханіка важлива в їхньому повсякденному житті», — говорить Роберто Зеніт, провідний автор дослідження.
У газованих напоях бульбашки з'являються через розчинений в рідині вуглекислий газ. Він додається для створення шипучої текстури, покращення смаку та іноді продовження терміну придатності за допомогою пригнічення розмноження бактерій. Коли напій відкривається, тиск скидається, внаслідок чого вуглекислий газ виходить із розчину у вигляді бульбашок.
Бульбашки піднімаються на поверхню одна за одною, утворюючи ланцюжок, напрямок якого залежить від динаміки рідини в конкретному напої. У шампанському та ігристому вині бульбашки газу піднімаються по одній лінії, яка йде прямо вгору — це називають «стабільним» ланцюжком бульбашок.
Однак у пиві та інших газованих напоях бульбашки можуть відхилятися убік, утворюючи «нестабільний» ланцюжок бульбашок. Нестабільний ланцюжок створює враження, що вони взагалі не в ланцюжку і піднімаються вроздріб.
У ході дослідження вчені по черзі наливали у прямокутну місткість газовану воду, пиво, шампанське та брют.
Це пояснює, чому бульбашки утворюють нестабільні ланцюжки у більшості газованих напоїв — там, зазвичай, дрібніші бульбашки. З цієї ж причини, всупереч своєму невеликому розміру, бульбашки в деяких сортах пива піднімаються прямими та стабільними ланцюжками — вони також містять деякі білки, які діють як поверхнево-активні речовини.
Після фізичних експериментів дослідники також створили комп'ютерну симуляцію бульбашок у кожному напої. Це підказало їм, скільки поверхнево-активних речовин потрапляє у бульбашки газу, вагу бульбашок та їх швидкість.
Глибоке розуміння бульбашкових потоків може допомогти пояснити океанські просочування, коли метан і вуглекислий газ виходять з морського дна, пояснюють вчені.
