Від яких каструль варто позбутися, щоб не отруїтися важкими металами. Чому так важливо знати, з чого зроблена ваша каструля.

Найбільш небезпечними в плані ризику отруєння важкими металами є алюмінієві каструлі, розповіли експерти. За їх словами, захисна оксидна плівка на їхній поверхні легко дряпається і пошкоджується при контакті з кислотами в продуктах, що призводить до потрапляння в організм сполук алюмінію. У такій каструлі не можна готувати овочі, варити компоти та варення, інформує Ukr.Media.

Алюмінієві каструлі з тефлоновим покриттям придатні для варіння різної їжі, але покриття легко дряпається та стирається. Крім того, під час нагрівання вище 200 градусів Цельсія тефлон розкладається, виділяючи токсичні газоподібні компоненти, шкідливі при вдиханні, пояснили фахівці.

Вони зазначили, що керамічне покриття вважається безпечним для здоров'я та добре переносить нагрівання, але може зруйнуватись при перепадах температур. Дряпати його теж не варто. Купуючи каструлю з таким покриттям у продавця слід вимагати сертифікат, щоб переконатися у відсутності у складі свинцю.

При готуванні в каструлі з нержавіючої сталі, за словами фахівця, головне виключити перегрів (підгоряння продуктів). Річ у тім, що нержавіюча сталь є сплавом, що містить важкі метали: хром, нікель, іноді молібден, титан. Після перегріву вони можуть переходити у їжу. Якщо ви побачили, що колір змінився, таку каструлю краще не використовувати.

При покупці сталевої каструлі можна перевірити її магнітом — багато видів нержавіючої сталі хорошої якості не намагнічуються. Крім того, на дні каструлі з нержавіючої сталі повинні бути літери та цифри, що позначають марку сталі. Якщо маркування відсутнє, то каструлю краще не купувати.

Дуже популярні емальовані каструлі. Вони економічно доступні, естетичні та, головне, безпечні. Вони вкриті захисною склоподібною плівкою, дуже стійкою до нагрівання, кислотності їжі та інших факторів, що пошкоджують. У такому посуді можна готувати та зберігати їжу без обмежень. Єдина умова — уникати ударів і сильних перегрівів, які можуть призвести до пошкодження емалі.