Ви точно пам'ятаєте це відчуття. Виходите з душу десь у готельному номері, обгортаєтесь рушником — і ніби в хмару занурюєтесь. М'якість, пухнастість, якесь майже дитяче задоволення. А потім повертаєшся додому, стираєш свої рушники — і знову та сама жорстка наждачка. Що не так? Чому у них виходить, а в нас ні, інформує Ukr.Media.
Правда в тому, що секрет не у вартості рушника і не в тому, де він зроблений. Секрет — у догляді. І ні, не треба купувати нову машинку чи якісь наддорогі засоби. Просто треба змінити звички.
Насамперед — температура. Забудьте про гаряче прання. Вода максимум 40 градусів. Це не лише про дбайливість — це про здоровий глузд. Висока температура псує волокна, витягує петельки, робить тканину жорсткою. І навіть якщо здається, що кип'ятіння "краще відпере" — це самообман. Не відпере. А от зіпсує — запросто.
Далі — рідкий засіб для прання. Старий добрий порошок тут грає проти вас. Він не розчиняється як слід у прохолодній воді, забивається в петельки, залишається після полоскання. І рушник з пухнастого стає жорстким і колючим. Жодних тертих шматків мила. Лише гель. І так, спочатку здається, що він "не такий сильний". Але це тільки здається — головне вчасно зупинитися з дозуванням і знайти свій баланс.
Ще один критичний момент — барабан пральної машини. Якщо забили його під зав'язку, то не чекайте м'якості. Рушникам потрібен простір. Повітря. Вільний рух. Заповніть машинку максимум наполовину, і результат буде іншим. Обов'язково періть рушники окремо — без джинсів, футболок із блискавками, суконь із ґудзиками. Всі ці металеві речі рвуть петлі махри, залишають зачіпки. І краще не міксувати кольори — м'якість не любить компромісів.
А от кондиціонери — тут багато міфів. У готелях їх майже не використовують. Причина проста: вони залишають на волокнах плівку. Рушник стає ніби м'яким, але втрачає здатність добре вбирати вологу. І з часом стає ще жорсткішим. Куди розумніше — використовувати простий оцет. Так, той самий кухонний 9%. Буквально 50-100 мл у відділення для ополіскувача під час фінального циклу — і вуаля. Він виведе залишки мийного засобу, нейтралізує мінерали з води, і рушники стануть м'якшими. Без запаху, без алергії, без зайвих витрат. Ніяких бальзамів для волосся, соди й солі.
Після прання рушники варто трохи потрясти. Просто дістаньте з машинки і добре струсніть. Так петельки розправляються, і пухнастість зберігається краще. Сушити — тільки природним шляхом. Жодних батарей, прямих сонячних променів чи "запікання" на балконі. Ідеально — в тіні, з гарною вентиляцією, розвісивши рушник на кілька мотузок. Повітря має потрапляти з усіх боків.
Ну і наостанок — про прасування. Якщо вже дуже хочеться і є час, можна пройтися парою. Але обережно — не тисніть праскою на тканину. Ідея — не прим'яти, а розправити. У готелях для цього є спеціальні машини, нам підійде — парогенератор чи звичайна праска з парою.
Усе це — не складно. Це звички. Коли починаєш піклуватися про свої рушники так, ніби вони з п'ятизіркового готелю, то й відчуття після душу стає іншим. Теплим, м'яким, затишним. Як маленьке свято посеред буднього дня. А хіба ми не для того все це й робимо?
