Коли ми дивимось на зоряне небо, нам стає цікаво й навіть трохи дивно: а як ми тут опинилися? Чи велика наша планета у порівнянні з усім космосом? Часто такі думки можуть змусити почуватися маленьким. Але спробуємо уявити, наскільки насправді все велике навколо нас, інформує Ukr.Media.
Від Землі до Сонця
Уявімо, що наша планета — це кулька для пінг-понгу. Сонце поруч із нею — як великий грейпфрут, і стоїть він за 15 метрів — це як довжина квартири чи басейну. Місяць, який обертається навколо Землі, — це маленьке макове зернятко, що кружляє за 40 сантиметрів від кульки. А найбільша планета — Юпітер — це вишенька, яка вже знаходиться аж за 80 метрів від нашого "Сонця". І це ще не кінець гри!
Усі планети, камені й комети разом складають Сонячну систему — наш "двір" у космосі. Десь далеко за Нептуном починається пояс Койпера — це багато маленьких крижаних шматочків (серед них і Плутон). А ще далі, як вважають вчені, є величезна "хмара" з криги — Хмара Оорта. Відстані там такі великі, що навіть світлу, яке мчить дуже швидко, треба цілий рік, щоб їх подолати! Для порівняння: від Сонця до Землі світло летить 8 хвилин.
Як діє Сонце
Планети й Плутон крутяться навколо Сонця, але Сонце "тягне" до себе ще далі. Воно настільки сильне, що навіть далекі комети часом повертаються до нього — це все завдяки його притяганню, яке називають гравітацією (притягання — це коли великі речі "тягнуть" до себе менші, як магніт).
Як рахувати відстані у космосі
Можна рахувати не лише кілометрами, а й часом, за який світло доходить з одного місця до іншого. Наприклад, від Місяця до Землі світло летить трохи більше секунди, від Сонця — 8 хвилин. А до найдальших частин Сонячної системи — це вже дні або навіть місяці. До найближчої зірки (Проксима Центавра) світло добирається понад 4 роки! Тобто, якщо ви ввімкнете потужний ліхтарик на Землі, його промінь дійде до цієї зірки лише через 4 роки.
Ще цікаво: якщо ми дивимося на далекі зірки, ми бачимо їх такими, якими вони були дуже давно. Може, якоїсь зірки вже навіть немає, але її світло ще летить до нас.
Сонячна система — лише частинка галактики
Наша Сонячна система знаходиться в галактиці, яку називають Чумацький Шлях. Уявіть велике блюдце або тарілку, на якій лежать мільярди зірок — таких як наше Сонце. Щоб світлу перелетіти від одного краю цієї "тарілки" до іншого, потрібно понад 100 тисяч років! Наше Сонце розташоване ближче до краю цієї галактики, а не в центрі.
Що ще далі?
Чумацький Шлях — це тільки одна галактика серед сотень мільярдів у Всесвіті. Найближча велика до нас — Андромеда. Вона так далеко, що світло від неї до нас летить два з половиною мільйони років! Тобто, коли предки людей тільки-но почали ходити по землі, світло з Андромеди вже було у дорозі до нас.
Якщо уявити наш Чумацький Шлях як монетку, то Андромеда — це ще одна монетка на відстані кількох метрів. А між ними — майже нічого, лише порожнеча.
Наскільки великий Всесвіт?
Галактики у Всесвіті збираються у "міста" — скупчення. Такі "міста" формують "країни" — надскупчення. А між ними — великі пусті простори. За підрахунками, Всесвіт має діаметр понад 93 мільярди світлових років і містить до двох трильйонів галактик. Це такі великі числа, що важко навіть уявити.
Чому це взагалі важливо?
Іноді, коли нам сумно чи важко, такі думки про величезний Всесвіт допомагають побачити все інакше. Ми всі живемо на маленькій планеті, яка літає навколо зірки, у великій галактиці. Це може трохи налякати, але водночас додає відчуття, що наш світ — особливий. А знання про космос пробуджують цікавість і бажання дізнаватися більше.
Як люди дізналися про це
Колись люди вимірювали довжину тіней на землі, щоб зрозуміти, яка велика наша планета. Потім придумали способи визначати відстані до Місяця і зірок. Наприклад, спостерігали, як зміщується зірка, якщо дивитися на неї з різних місць — це називається паралакс. Щоб дізнатися, як далеко галактики, використовували зірки, про яскравість яких вже знали — це як мати у темряві знайомий ліхтарик.
Сьогодні ми завдячуємо багатьом поколінням людей, які допомогли нам дізнатися про цей неймовірний, різноманітний і величезний Всесвіт. Але найголовніше — не забувати, що наш дім на Землі — унікальний і дуже цінний.
