Якою буде людина майбутнього?

Читаю чергові прогнози про те, якою буде людина майбутнього, і сміюся. Нам малюють лисих гуманоїдів без зубів — мовляв, жувати нічого, п'ємо лише смузі, от щелепа й відпаде. Забудьте цю антинаукову маячню. Еволюція так не працює. Орган не зникає просто тому, що ви ним не користуєтеся. Щоб ми масово втратили зуби, беззубість має давати якусь дику перевагу для виживання, щоб беззубі плодили більше дітей, ніж зубасті, інформує Ukr.Media.

Сучасна медицина і соціальний комфорт практично помножили на нуль природний добір. Гаразд, це перебільшення, він просто змінив напрямок. Але ми продовжуємо еволюціонувати, невпинно адаптуючись до нових дієт, вірусів та глобальних кліматичних змін. Тому біологічно ми, Homo sapiens, суттєво не змінимося ще за уявні сотні тисяч років.

Ми не мутуємо, ми просто дорвалися до нормального життя. За останні два століття ми витягнулися в середньому на 10 сантиметрів. Дехто списує це на урбанізацію та змішування генів, але причина банальніша — ми просто почали нормально їсти. Більше білка, жодного хронічного голоду. Додайте сюди вакцини та антибіотики: організм дитини більше не спалює колосальну кількість енергії на боротьбу з інфекціями, а пускає її в ріст, тому й статеве дозрівання настає раніше.

Зворотний бік цього комфорту — ми жиріємо. У Штатах вже понад 40% дорослих тягають на собі зайву вагу, і решта розвиненого світу впевнено йде тим самим шляхом. Високі, товсті і сутулі — ось вам і вся наша фізіологічна трансформація.

Справжні зміни відбуваються не в біології, а в лабораторіях. Журналісти люблять писати, що скоро серця нам мінятимуть, як гальмівні колодки. Розчарую: те живе серце, яке надрукували на 3D-принтері в Тель-Авіві, було розміром із вишню. Воно вміло скорочуватися, але не качало кров. До друку складних повноцінних органів ще дуже далеко, хоча з простою шкірою чи хрящами для пересадки вже справляються.

Забудьте слово «телепатія» і казки про читання думок у стилі езотерики. Сучасні чипи, що вживлюються безпосередньо в мозок здатні зчитувати наші наміри. Це більше не ті нудні шапочки з поверхневими електродами, де паралізована людина змушена чекати, поки на екрані кліпне потрібна літера, видавлюючи з себе кілька знаків на хвилину. Сьогодні штучний інтелект миттєво декодує електричні імпульси. Завдяки цьому повністю паралізовані пацієнти здатні «говорити» зі швидкістю понад 60-80 слів на хвилину.

А от де дійсно починається кіберпанк, то це пам'ять. Технологія оптогенетики вже дозволяє брати світлочутливі білки у водоростей, впроваджувати їх у нейрони і за допомогою світла буквально вмикати або вимикати конкретні спогади. У лабораторіях на мишах уже зараз стирають страх.

Суть проста. Наша голова не перетвориться на системний блок. Ми залишимося повільними біологічними машинами, які просто обростають цифровими милицями, екзоскелетами і біонічними протезами. Ми втрачаємо фізичну витривалість, бо важка праця дісталася техніці. Аналоговий світ стискається з кожним днем. І якщо ви переживаєте, що люди майбутнього повністю підуть у віртуальність і розучаться спілкуватися наживо — розслабтеся, ми вже відучуємося. Пристосовуйтесь або готуйтеся стати експонатом.