Ми звикли до базових налаштувань реальності: рідина тече, тверде тіло ламається. Класика. Але виявляється, якщо смикнути звичайну рідину з достатньою силою, вона трісне. Зі звуком. Як суха гілка під черевиком, інформує Ukr.Media.

Дослідники з Дрексельського університету проводили рутинні тести для нафтовиків — розтягували густу смолоподібну масу. Очікували, що вона ліниво потягнеться, як мед із ложки. Натомість маса різко лопнула. Тріск був такий, що вчені спочатку подумали, що угробили дороге обладнання.

Виявилося, вони просто зламали фізику. Точніше, старе уявлення про неї.

Секрет у критичній напрузі. Якщо докласти зусилля у 2 мегапаскалі — це приблизно те саме, що намагатися втримати падаючий мішок із десятьма цеглинами, зачепившись за нього одним нігтем, — рідина перестає текти. Вона рветься навпіл. Це називається крихким зламом, і раніше його бачили хіба що на металі чи склі.

Найсмішніше, що це правило, схоже, працює для всіх простих рідин: від машинного мастила до води. Усе впирається виключно у в’язкість та швидкість, з якою ви їх розтягуєте. Знайдіть правильний темп, і рідина не встигне адаптуватися.

Чому це цікаво не тільки людям у білих халатах? Бо до сьогодні вважалося, що здатність до розлому — суто фішка твердих, пружних матеріалів. Рідина ж мала б просто розтікатися або стоншуватися, поки не замерзне. Тепер цей догмат відправлено на звалище історії.

Це не лабораторний фокус заради фокуса. Це фундаментальна механіка, яка впливає на все, де є тиск і труби. Гідравліка у вашому авто. Сопла 3D-принтерів. Навіть те, як поводиться кров у судинах при екстремальних навантаженнях.

Зараз дослідники чухають потилиці і грішать на кавітацію — мікропухирці, які миттєво схлопуються і пускають ударні хвилі всередині рідини. Поки вони розбираються з деталями і готуються писати нові підручники з гідродинаміки, варто зафіксувати один факт.

Навіть вода має свою межу терпіння і може зламатися, якщо тиснути на неї занадто швидко.