Чиста енергія. Вчені знайшли спосіб викинути дорогу платину з процесу розщеплення води. І це працює

Всі люблять розмови про чисту енергію. Вітряки, сонце, нуль викидів. Звучить гарно, поки не подивишся на кошторис. Головна проблема зеленої енергетики — матеріали. Щоб добути зручний для зберігання водень з води, традиційно потрібні метали платинової групи. А платина — це дорого. Крапка.

Ганг Ву та його команда з Університету Вашингтона в Сент-Луїсі вирішили, що з цим треба закінчувати. Вони зібрали каталізатор для розщеплення води взагалі без платини.

Суть фізики проста: беремо струм від сонця чи вітру і б'ємо ним по воді, щоб розділити її на водень і кисень. Щоб процес ішов швидко, потрібен каталізатор. Замість дорогих металів вчені взяли два різні фосфіди, зліпили їх до купи і отримали композит, який раптово почав чудово справлятися з роботою.

Що мене тут дійсно чіпляє, так це цифри.

Коли вони спарували свій новий фосфідний каталізатор із нікель-залізним анодом, система просто обійшла всі нинішні дорогі платинові еталони. Вона відпрацювала понад 1000 годин за суворими промисловими стандартами.

Це не лабораторний фокус на п'ять хвилин заради гранту. На сьогодні це одна з найвитриваліших систем у своєму класі. Опір найнижчий, водень виділяється швидко.

Водень — річ вкрай прагматична. Його зручно зберігати, можна використовувати як паливо без жодних викидів або віддавати на заводи для хімічної промисловості. Усе завжди впиралося в ціну його видобутку.

Поки що Ву і компанія ганяють свою установку в лабораторії. Але вже планують тестувати її в промислових масштабах. Якщо вийде — зелене паливо перестане бути благодійною забавкою і стане нормальною, рентабельною історією.