Жовта картонна пачка харчової соди є, мабуть, на кожній українській кухні. Для когось це просто розпушувач для сирників, а для когось — універсальний, екологічний і копійчаний засіб від усього на світі.
Останнім часом в інтернеті з’явилося багато статей-страшилок, які запевняють: соду треба негайно викинути, бо вона дряпає скло, псує поверхні і взагалі безсила проти жиру порівняно з сучасними магазинними гелями.
Де ж тут справді закони хімії та фізики, а де — міфи чи нерозуміння того, як працюють речовини.
Міф №1: «Сода залишає мікроподряпини на вікнах та дзеркалах»
Це, мабуть, найпоширеніша і найкумедніша помилка. Існує така собі шкала Мооса, яка визначає твердість матеріалів. Так от, твердість харчової соди за цією шкалою — близько 2,5. Це рівень твердості вашого нігтя. Твердість скла — від 5,5 до 7.
М’якший матеріал фізично не здатен подряпати твердіший. Ви можете терти вікно содою хоч цілий день — вона його не подряпає.
Звідки ж тоді беруться мутні сліди? Скло дряпає не сода, а мікрочастинки піску чи вуличного пилу, які вже були на вікні і які ви почали розтирати. Або ж винна жорстка (абразивна) сторона вашої губки. Тож сода тут ні до чого — просто використовуйте чисті м’які ганчірки.
Міф №2: «Сода з оцтом — найпотужніший засіб від усього»
О, ця знаменита інтернет-порада! Майже кожен лайфхак з прибирання радить змішати соду з оцтом. Воно так ефектно шипить, піниться і створює враження, що прямо зараз на ваших очах відбувається знищення бруду. Але сода — це луг, оцет — кислота. Коли ви їх змішуєте, вони просто нейтралізують одне одного. Бурхлива піна — це всього лише вуглекислий газ (той самий, що в газованій воді). Коли шипіння закінчується, у вашій мисці залишається... звичайна вода і трохи ацетату натрію (солі).
Тобто ви щойно витратили два хороші продукти, щоб отримати злегка солону водичку, яка майже нічого не миє. Єдиний виняток, коли ця бурхлива реакція корисна — прочищення труб, де бульбашки газу працюють суто механічно, проштовхуючи засмічення. А от для прибирання поверхонь ці засоби треба використовувати не разом, а по черзі. Спочатку потерли брудну раковину вологою содою, а потім попшикали оцтом, щоб легко змити білий лужний наліт і надати блиску. Ось тоді це працює ідеально.
Міф №3: «Сода краще відмиває жир ніж всі ці модні гелі»
Сода — це дуже слабкий луг. Вона не здатна повноцінно перетворити жир на сковорідці на мило, адже для реакції омилення потрібні значно сильніші речовини та тривале нагрівання. Її ефективність у гарячій воді пояснюється інакше: окріп просто розтоплює жир, а сода діє як м’який абразив з яким легше змити залишки.
Якщо ж ви миєте жирний посуд содою в холодній воді — це справжня мука. У холодній воді сучасні гелі однозначно виграють.
Що дійсно не можна чистити содою
Сода — не магічний пилок, і є речі, які вона справді знищить.
Алюмінієвий посуд. Якщо потерти алюмінієву каструлю содою, вона швидко потемніє і вкриється плямами. Це класична хімічна реакція окислення, адже алюміній не любить лужне середовище.
Дерев’яні меблі та паркет. Навіть слабкий розчин соди здатен розчинити захисний шар воску або лаку на деревині. Поверхня стане тьмяною і вразливою до вологи.
Мармур. Сам камінь сода не подряпає (твердість мармуру вища за соду), проте вона здатна легко стерти захисні воски, герметики або спеціальні покриття дорогого глянцевого полірування, через що мармур стане тьмяним.
Позолота, перли та опали. Перли і тонкий шар позолоти — дуже м’які матеріали (їхня твердість якраз на рівні соди або нижча). Тому абразивні часточки порошку їх подряпають і позбавлять блиску. А опали лужний розчин може просто "висушити" або хімічно пошкодити його.
Цікавий факт про склокерамічні плити: терти їх сухою содою справді не варто, щоб не втратити глянцевий блиск. Але якщо зробити кашку з соди та води і нанести на пригорілу їжу — це один із найбезпечніших методів, який радять самі виробники техніки!
Домашня алхімія: з чим змішувати, а з чим — ні
Інтернет рясніє рецептами диво-сумішей. Більшість із них — марна трата продуктів.
Наприклад, сода + спирт не дадуть жодного ефекту. Вони не вступають у реакцію, сода просто осяде на дно.
Змішувати соду з хлоркою або аміаком теж немає практичного сенсу. Токсичного вибуху не станеться (бо всі ці речовини лужні, а отруйний газ виділяється, коли хлорку змішують з кислотами, наприклад, з оцтом). Але й ефективність миття не посилиться. Вони просто змішаються.
А от дієвий дует — це сода + перекис водню.
Ідеальна пропорція: 2 столові ложки соди на 1 столову ложку звичайного аптечного 3% перекису водню. Ця суміш — хороший засіб для відбілювання швів між плиткою у ванній. Він дезінфікує і м’яко зчищає бруд.
Але будьте обережні! Якщо у вас кольорова затирка для плитки (наприклад, графітова чи коричнева), перекис із содою може виїсти колір і залишити світлі плями. Спочатку обов’язково спробуйте десь у непомітному місці, наприклад, за пральною машиною.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!