Жодної езотерики. Нас може стати вдвічі менше до 2064 року

Я регулярно переглядаю апокаліптичні прогнози, які обіцяють нам кінець світу то від метеоритів, то від вірусів. Більшість із них — відвертий інформаційний шум. Але свіже дослідження з журналу Chaos, Solitons & Fractals чіпляє саме своєю цинічною холодністю. Без емоцій. Лише рівняння.

Трохи контексту. У 1960-х роках математики напророкували, що десь у 2026-му населення Землі почне зростати до нескінченності і ми буквально сидітимемо один в одного на головах. І ось ми у 2026-му. Колапсу не сталося. Люди почали менше народжувати, графіки вирівнялися, ми проскочили.

Але двоє вчених — Алессіо Закконе і його покійний колега Костя Траченко (до речі він був українцем) — вирішили подивитися на демографію під іншим кутом. Вони взяли нелінійне рівняння, яким зазвичай описують поведінку атомів у склі чи інших аморфних тілах, і натягнули його на 12 тисяч років нашої історії.

Формула лягла на реальність лякаюче точно. Рівняння Траченка-Закконе пояснило все одним махом: і повільне розмноження в епоху неоліту, і демографічний вибух індустріальної ери, і нинішнє гальмування.

А далі вони загнали в цю формулу стрес-тест. Що буде, якщо завтра планета не витримає? Якщо кліматичний зсув, нова пандемія, війна чи брак ресурсів різко увімкнуть режим жорсткої економії, знизивши «пропускну здатність» Землі до 2 мільярдів людей?

Математика відповіла прямо: ми підемо у вільне падіння. За цим сценарієм, вже до 2064 року населення планети може скоротитися вдвічі.

Автори божаться, що це не пророцтво і не розклад кінця світу. Поточний тренд стабільний, завтра ми не вимираємо. Це ілюстрація того, наскільки наша демографія чутлива до різких змін умов виживання.

Справжня іронія в іншому. Суспільство розвивається і руйнується за тими ж математичними законами, що й звичайне скло. Поки умови стабільні — ми тримаємо форму. Але якщо вдарити чи натиснути занадто сильно — розлетимося на друзки так само швидко.