Пам’ятаю, як у молодості, коли грошей було обмаль, а руки свербіли щось побудувати, я взявся обробляти дошки відпрацьованим мастилом. Тоді це здавалося чудовою ідеєю: дешево, доступно, та й «діди так робили». Ну, а якщо в діда сарай простояв сто років, значить, метод робочий, чи не так? От тільки тоді я не знав, що іноді дешеве рішення обходиться дорожче за все будівництво.
Чому я взагалі вирішив спробувати «відпрацьовку»
Якщо чесно, не від хорошого життя. На той момент потрібно було обробити балки перекриття, а хороший антисептик коштував дорого. Знайомий механік запропонував:
— Візьми відпрацьовку з гаража, вона ж просочить усе наскрізь!
Сказано — зроблено. Розвів мастило із соляркою, взяв пензель у руки й пішов мазати. Запах — жах, зате дерево блищить, ніби після полірування. Я тоді радів, що зекономив, а насправді — сам собі яму копав.
Що пішло не так
Минуло кілька років. Я почав робити ремонт і помітив, що балки під підлогою почорніли та стали пухкими. Спочатку подумав — вогкість, може, вентиляції не вистачає. Але поруч лежали дошки, які я не встиг промазати, і от вони були в ідеальному стані!
Згодом стало зрозуміло: «відпрацьовка» не захищає дерево, а нівечить його. Мастило забиває пори та створює на поверхні щільну, водо— й паронепроникну плівку, яка не дає деревині «дихати». Якщо всередині залишилася волога або вона потрапляє туди через мікротріщини, мастило не дає їй випаруватися. Утворюється «парник», і там починається процес гниття.
До того ж «відпрацьовка» виділяє токсичні випари й канцерогени.
Чому дерево руйнується зсередини
Деревина стає пухкою та ламкою, бо зіпріває зсередини. Так, на перший погляд здається, що мастило надійно просочило матеріал, але з часом цей початковий блиск зникає, а на його місце приходить трухлявина та жахливий запах.
Перевірено на власному досвіді: навіть чорнова підлога, оброблена таким чином, за кілька років вкривається плямами, а якщо туди зазирнути — грибок уже на повну святкує новосілля.
Чим замінити «відпрацьовку»
Зараз я вже нізащо не стану мазати дерево тим, що дісталося задарма з гаражної каністри. Для захисту дерев’яних конструкцій існує безліч нормальних і перевірених часом способів:
- оліфа — не втрачає актуальності;
- віск і парафін — чудово захищають і надають гарного відтінку;
- мідний купорос — засіб для боротьби з грибком;
- обпалювання вогнем — старовинний надійний метод;
- скипидар з олією — бюджетний варіант просочення.
Підсумок мого експерименту
Тепер, озираючись назад, можу сказати напевно: ніяка «відпрацьовка» не врятує дерево від гниття, а от зіпсувати його може запросто. Особливо в житлових будинках, де в’їдливий запах мастила та небезпечні випари ще роками нагадуватимуть про цю помилку.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!