Чому в Європі та США майже не використовують шифер під час будівництва будинків

В Україні та інших країнах колишнього СРСР шифер десятиліттями був одним із найпопулярніших покрівельних матеріалів. Ним укривали приватні будинки, гаражі, сараї й навіть багатоквартирні будівлі. Багато хто досі вважає його чи не найпрактичнішим варіантом.

Але варто приїхати до Німеччини, Франції, Великої Британії чи США — і виявляється, що на житлових будинках хвилястий шифер трапляється рідко. Замість нього використовують керамічну черепицю, металеву покрівлю, бітумну (гнучку) черепицю, натуральний сланець або сучасні композитні матеріали.

Причин його зникнення одразу кілька, і азбест — лише перша.

Головна проблема — азбест

Класичний радянський шифер виготовлявся із суміші цементу та хризотил-азбесту. Саме азбестові волокна надавали листам міцності й довговічності. Шифер не горів, не іржавів, коштував дешево і міг прослужити 30-50 років.

Однак із часом Всесвітня організація охорони здоров'я визнала канцерогеном азбест усіх видів, зокрема хризотиловий. Небезпечний передусім пил, який з'являється, коли шифер виробляють, пиляють, свердлять або він руйнується від старості. Цілий лист на даху його майже не виділяє.

Попри це більшість країн Європи вирішили повністю відмовитися від азбесту. Європейський Союз заборонив його ще у 2005 році, Франція — ще раніше, у 1997-му.

А в Німеччині старий азбестовий дах не можна навіть мити й фарбувати, накривати зверху новою покрівлею чи встановлювати на нього сонячні панелі. Залишається або не чіпати його, або знімати, — тому таких дахів там стає дедалі менше.

У США азбест у будівництві майже не застосовують, а у 2024 році там заборонили й останній вид — хризотил. Промисловість поки що оскаржує цю заборону в суді.

Є матеріали значно гарніші

Друга причина — естетика. У Європі величезну увагу приділяють зовнішньому вигляду будинків. У багатьох містах муніципалітети навіть регулюють, яким має бути дах.

Наприклад:

• у Франції поширена натуральна керамічна черепиця;
• у Німеччині — кераміка та бетонна черепиця;
• у Великій Британії — черепиця та натуральний сланець;
• у США — бітумна черепиця.

На тлі цих матеріалів сірий хвилястий шифер, навіть пофарбований, виглядає досить просто.

А що щодо безазбестового шиферу?

В Європі шифер усе-таки існує. Та й винайшли його саме там: у 1900 році австрієць Людвіг Гачек назвав свій азбестоцемент «Eternit» — від латинського «вічний». А саме слово «шифер» прийшло з німецької: Schiefer — це сланець.

Марка жива досі, і в Німеччині її листи з 1991 року роблять без азбесту: замість нього у фіброцемент додають целюлозні або синтетичні волокна.

Такі листи можна зустріти в Німеччині, Франції, Швейцарії та інших країнах. Є і звичні хвилясті — тих самих розмірів, що й старі, — і плоскі фасадні панелі, і покрівельні плитки різних кольорів. Коштують вони дорожче за старий азбестовий шифер.

Чому в США більшість дахів — із бітумної черепиці

У нас до м'якої покрівлі ставляться з недовірою: здається, що вона прослужить недовго. Сучасні бітумні покриття розраховані на 20-30 років експлуатації. Їхні головні переваги — ціна та швидкість монтажу. Це найдешевший дах на старті, а бригада здатна перекрити звичайний будинок всього за один-два дні.

Якщо через 25 років покриття зносилося, його просто замінюють новим. Черепиця чи сланець, розраховані на 70-100 років, на старті обходяться значно дорожче, тому американці не вважають за потрібне робити дах «на все життя».

Чому в нас шифер досі такий популярний

За часів СРСР вибору практично не було: покрівельного заліза бракувало, черепицю випускали обмежено, імпортних матеріалів не було. Шифер виявився найдоступнішим варіантом — і шиферними в нас досі залишаються, за оцінками, понад половина дахів.

Тим паче що в шиферу справді є переваги:

• невисока вартість;
• довговічність;
• невелика для покрівлі вага — 12-15 кілограмів на квадратний метр, утричі-вчетверо легша за керамічну черепицю;
• негорючість (хоча старі листи в сильному вогні тріскаються і розлітаються);
• добра шумоізоляція під час дощу;
• стійкість до морозів.

Сьогодні металочерепицю, гнучку черепицю та композитні покриття випускають масово, а новий азбестовий шифер в Україні під забороною з 1 жовтня 2023 року. Дахи, які вже лежать, змінювати ніхто не змушує, а в магазинах тепер продають восьмихвильовий лист — на фіброволокні замість азбесту.

Якщо старий шифер усе-таки знімають, знімають цілими листами та не ламають, а змочують, потім пакують у щільні мішки. Куди вивезти, підкажуть у громаді: самостійно на звалище його не викидають і не закопують.