Срібна ложка в глечику з водою: чи є від неї користь

У багатьох на кухні поруч із чайником стоїть глечик із кип'яченою водою, а в ньому — срібна ложка чи монетка. Ця звичка живе століттями. Користь від ложки, якщо і є, то невелика: чистій воді срібло може трохи допомогти не зіпсуватися, а очистити воду не може. А зеленіє вода в глечику від світла, і ложка тут ні до чого.

Як люди взагалі дійшли до ідеї срібла

Про те, що срібло якось пов'язане з чистотою води, здогадувалися ще в давнину. Геродот писав, що за перським царем у походах везли воду з його улюбленої річки Хоасп — кип'ячену, у срібних посудинах на возах. Виходить, у сріблі тримали вже чисту воду — як у нашому глечику.

Пізніше моряки, за розповідями, кидали срібні монети в бочки з питною водою, щоб вона довше не псувалася під час плавання.

Ці люди не знали про мікробів — їх уперше розгледів у свій мікроскоп голландець Антоні ван Левенгук лише в 1670-х роках.

Що срібло робить із водою

Працює не сам шматок металу, а йони срібла. Коли срібний предмет лежить у воді, у неї переходять мікроскопічні кількості речовини. Йони проникають у бактерії та порушують їхні життєві процеси. За тих малих доз, що припустимі в питній воді, срібло передусім не дає бактеріям розмножуватися.

У 1893 році вийшла праця швейцарського ботаніка Карла Негелі, де він назвав це явище «олігодинамією»: сліди металів у воді руйнують клітини мікробів. Срібло виявилося одним із найсильніших металів у цьому переліку.

Чому ложка в глечику майже нічого не робить

Ложка віддає занадто мало. Саме срібло у воді майже не розчиняється: з ложки чи монети у воду переходять лише сліди. Та й ті частково осідають на стінках глечика. Там, де сріблом дійсно зберігають воду, дозу відміряють точно.

Наприклад, у запас водопровідної води кладуть таблетки зі сріблом, щоб вона довше зберігалася: вони дають 0,1 мг на літр. Це вже верхня межа, яка вважається припустимою для питної води. А скільки срібла дасть ложка, невідомо, — зрозуміло лише, що це замало.

І це якщо ложка взагалі срібна — подивіться на тавро. Проба 875 або 925 — справжнє срібло, у ньому лише трохи міді. А буває, що «бабусині срібні» прилади насправді мельхіорові: мельхіор — сплав міді з нікелем, срібла в ньому немає, хіба що тонкий шар зверху.

Срібло діє повільно. Навіть у дозі таблеток — 0,1 мг на літр — срібло діє не за хвилини. У дослідах, щоб бактерій у воді майже не залишилося, потрібно було від кількох годин до трьох діб, а в холодній воді — ще довше.

Чисту воду береже, брудну не очищає. Ті самі таблетки зі сріблом розраховані на прозору водопровідну воду і зберігають її до пів року, а для каламутної не годяться. У США такі засоби зі сріблом дозволені лише для одного — щоб уже чиста вода не псувалася під час зберігання.

Ложка в глечику з кип'яченою водою працює на те саме завдання, тільки з невідомою і дуже малою дозою. А воду з-під крана, яку вже знезаразили на водоканалі, для зберігання в чистому закритому посуді нічим додатково обробляти не потрібно.

Чому вода все одно цвіте, а ложка чорніє

У питній воді часто вистачає нітратів і фосфатів, щоб у ній росли зелені водорості, — потрібне лише світло. Прозорий глечик на підвіконні чи біля вікна пропускає сонце, і вода зеленіє. А слизький наліт на стінках — це розростаються бактерії: їм теж вистачає цих речовин. Ложка цьому не завадить.

Важливіше, де стоїть глечик: накрийте його і приберіть подалі від сонця.

Сама ложка з часом темніє від сполук сірки — передусім сірководню, який є в повітрі, а в деяких криницях і у воді. На поверхні утворюється темний сульфід срібла. Зняти його можна поліролем для срібла або в теплому розчині кальцинованої соди, поклавши ложку на алюмінієву фольгу.

Де срібло справді корисне

Було б неправильно казати про срібло як про пустушку, воно має реальні й доцільне застосування. Просто вони зовсім не схожі на ложку в глечику.

Запас води на суднах і в космосі. У XX столітті срібло почали додавати в резервуари з питною водою на суднах — електролізом, останнім кроком після фільтра та знезараження, щоб уже очищена вода довше зберігалася під час рейсу. На Міжнародній космічній станції частину питної води теж зберігають з йонами срібла.

Фільтри для води. Срібло, можливо, вже є у вас на кухні — в картриджі глечика-фільтра: вугілля там буває зі сріблом, щоб мікроби не розросталися в самому фільтрі. У керамічних похідних фільтрах срібло потрібне для того самого, а мікробів затримує сама кераміка з порами 0,2 мікрона.