Згідно з рекомендаціями Міжнародного олімпійського комітету, в золотих олімпійських медалях повинно міститися не менше 6 грамів чистого золота у вигляді нанесення. Зазвичай, організатори Ігор не збільшують цю цифру, тому золота медаль у фізичному сенсі здебільшого срібна, інформує Ukr.Media.
Перший олімпійський Конгрес (1894-й, Париж) прийняв олімпійську Хартію, в якій були прописані й правила нагородження переможців.
За 3 місце належала бронзова медаль, за 2 — зі срібла 925-ї проби, за 1 — така ж, тільки покрита 6 грамами золота.
Але від правила відступили на першій же Олімпіаді (1896). Там медаль за 3 місце не присуджували, за 2 спортсмен отримував бронзову, за 1 — срібну з мінімальною позолотою.
На других іграх переможцям вручалася прямокутна плакетка з бронзи, покрита сріблом.
Зате на четвертих (1908), де вперше нагороджували не двох, а трьох кращих спортсменів, головна нагорода повністю складалася з золота. І хоча вона здавалася маленькою, всього 3,3 сантиметра в діаметрі, важила 25 грамів.
Пізніше медалі стали більшими, але частка золота в них скоротилася, хоча нижче 6 грамів його вага не опускалася.
На наступних іграх медаль чемпіона містила вже 6,5 грама золота. Але цінність олімпійської нагороди не вимірюється вартістю металів, що входять до неї, яка не перевищує 250 доларів.
Коли у 2004 році польська плавчиня Отілія Єнджейчак виставила на аукціон свою золоту медаль, отриману в Афінах, за неї заплатили майже 82 500 доларів.
