14-річний українець винайшов навігатор для сліпих і знає декілька мов

Хлопець винайшов унікальний навігатор для сліпих, новизну якого відзначили в наукових колах багатьох країн світу, а США і Німеччина відразу запросили юне обдарування для навчання і продовження своїх досліджень. Але, оцінивши суспільно- політичну обстановку, Боря вирішив залишитися на батьківщині і допомогти країні в такий складний для неї період.

ВИНАХОДИТЬ З ДИТИНСТВА. Новина про те, що одеський школяр винайшов бюджетний годинник- навігатор для незрячих, облетіла ЗМІ моментально. Борис Чубин представив свій проект київській бізнес-школі, де його визнали інноваційним проривом року. Єдиний, хто цьому не здивувався,- мама юного винахідника Тетяна. « Він з дитинства щось конструював і складав. З деталей конструктора збирав не якісь банальні будиночки, а триповерхові літаки або космічні кораблі »,- згадує Тетяна. Боря рік за роком ходив на курси робототехніки, комп'ютерних технологій, інших прикладних дисциплін. «Син проявляє свою інженерну кмітливість навіть у побуті. Одного разу поламався у нас диван: робочі сказали, що відновленню він не підлягає і деталь, яку потрібно замінити, обійдеться в дві тисячі гривень, а Боря за двадцять хвилин все полагодив »,- розповідає мама.

ПРО НОВОВВЕДЕННЯ. Ідея створити електронний помічник для незрячих прийшла в голову хлопчику випадково. Якось на зупинці він побачив, як сліпий чоловік запитав у молодих хлопців « Який це тролейбус? » На що у відповідь почув: « Зелений »,- і сміх. Сцена настільки потрясла хлопчика, що він вирішив: будь- за що, якось допоможе незрячим орієнтуватися в суєті великого міста. « Ми з дитинства прищепили синові думку, що все можна змінити в кращу сторону- це важливо дати зрозуміти ще з ранніх років. Тому що б він не робив- це, перш за все, для того, щоб отримати користь »,- каже мама Борі Тетяна. Хлопчик кілька днів ходив по місту з зав'язаними очима, щоб відчути вулицю так, як її відчувають сліпі. А потім- з'єднував алгоритми, збирав і розбирав деталі, поки годинник не став говорити, що знаходиться перед людиною.

Його винахід представили в знаменитій Силіконовій долині, і воно тут же звернуло увагу на Чубина за кордоном. Цього року Борі надали можливість навчатися в престижній німецькій гімназії, він отримав грошовий грант, знайшов прийомну сім'ю за кордоном, але в останній момент відмовився їхати. « Я не можу покидати свою країну, коли в ній все так складно. Потрібно якось їй допомагати, а не бігти »,- каже Боря. Зараз 15- річний хлопець займається розробками для оборонної промисловості України. Що саме будуть являти собою його винаходи- хлопчик тримає в таємниці. «Можу тільки сказати, що це суттєво знизить втрати в елітних військових підрозділах »,- зізнається одесит.

ПОЛИГЛОТ. Коли Боря працював над навігатором, то за консультаціями звертався до німецького музею сліпих в Дюссельдорфі. На німецькому хлопчик говорить вільно і без акценту, а також на китайському, який вивчав у Пекінському університеті. « Англійську я вважаю, вона для мене, як рідна»,- сміється винахідник. Як тільки Боря навчився говорити російською, мама сідала поруч з ним і намагалася навчити його елементарним англійським словам. «Спочатку він мовчав, як партизан. Нам здавалося, що все без толку і Боря нічого не запам'ятовує. Але вже через місяць він став називати тварин англійською, всього вивчив сто слів»,- ділиться Тетяна. За словами мами винахідника, дитину ніколи не варто змушувати займатися тим, що йому не до душі. Приміром, Борі зовсім не давалася французька мова, але зате легко пішла німецька. Грецька також йому не сподобалася, а китайську він запам'ятовує без особливих зусиль. «Не потрібно дитині нав'язувати свої інтереси, адже можна упустити ту частину, в якій вона дійсно талановита. А здібності є у кожної дитини, і потрібно розвивати їх в тому, в чому вона успішна »,- розповідає Тетяна.